НОВИНИ

МИКУЛИЧИН. ТУСНЯ

МИКУЛИЧИН. ТУСНЯ
Марусі.Стретович оптиміст.

Між карпатських гір поблизу села Микуличин з 10 по 15 серпня відбулась «Перша літня літературна школа» від літклубу «Маруся». Організатори вирішили не мордувати учасників  проекту спекою міських вулиць та вузькими аудиторіями, а запросили молодих літераторів провести тиждень на природі в наметовому містечку, поєднавши чисте повітря, навчання та спілкування.

Тренерами школи стали письменники Тарас Прохасько, Степан Працюк, Максим Кідрук, поет і перекладач Ілля Стронґовський, а також координатори літклубу «Маруся» Дмитро Стретович, Марія Придьма та Анастасія Печериця.  Молодих авторів, культурних менеджерів і перекладачів навчали літературному менеджменту, перекладацькому ремеслу, піару, співпраці з видавництвами, плануванню кар’єри тощо. Багато тренінгів було пов’язано з особистим розвитком людини, без якого хорошим письменником не можливо стати. А також радили, як уникнути графоманства, про що писати, і що робити для перемоги на літературних конкурсах. Загалом програма тренінгів, хоч і стисло, але охопила практично всі аспекти літературного процесу в Україні. 

Кожного вечора учасники літшколи збирались біля ватри, спілкувались, ділились враженнями, співали українські пісні,  влаштовували поетичні читання, і швидко стали справжніми друзями.  

Останній день школи завершився нагородженням присутніх сертифікатами, побажаннями та гуляннями біля ватри.

Анастасія Печериця, керівник навчальної програми проекту: «Ми отримали 123 заявки на участь у школі, але з них відібрали тільки 25 найвмотивованіших та найталановитіших людей з різних регіонів України. Цікаво те, що 90% отриманих нами анкет були від дівчат. В результаті, ми зібрали абсолютно різних та неординарних особистостей, яких об’єднували інтереси та любов до літератури».

Дмитро Стретович, Голова Оргкомітету: «Нині в Україні немає жодного проекту, який давав би можливість молодим літераторам навчатись та розвиватись. Щоб змінити подібний стан речей, ми і проводимо цю школу. Молодим учасникам літпроцесу варто орієнтуватись в реаліях української літературної галузі, в культурному менеджменті тощо. Наша організація поки не має фінансування, тому літературна школа тривала лише 6 днів, але в наступному році ми плануємо зробити її тривалішою».

Ілля Стронґовський, поет, перекладач, тренер літшколи: «Після такої акції змінюється оптика. До всього хочеться додати висхідний степінь.
Зовсім іншими очима дивишся на молодняк і на перспективи. Знайти цікавих і небайдужих слухачів, в принципі, не проблема, але знайти діяльних слухачів, котрі використовуватимуть набуті знання – ось справжня радість для лектора.
Дуже правильно обране місце – абстрагуватися від міста і виснажливої погоди, щоб зосередитися на спілкуванні в умовах постійного естетичного кайфу від природи. Дуже якісно все було зорґанізовано. Непристойно високий рівень для дебюту, можна сказати. Навіть намагаючись відшукати недоліки, знаходиш тільки шляхи розвитку. І зрозуміло, що дуже сподобалося бути частиною чогось нового, переконливого і важливого.»

Світлана Корчагіна, учасниця літшколи, м. Львів: «Радує те, що нарешті все більше переймаємо корисний європейський досвід. Тренери не боялися розповідати молодим про сучасний літпроцес без рожевих окулярів, водночас, пропонуючи методи, конкретні поради, як молоді таки зайняти власну нішу у химерному світі сучасної української літератури. Мабуть, лише Тарас Прохасько у своїй лекції зосередився саме на процесі написання літературних творів. Власне, більшої уваги до самих текстів мені і бракувало. А також говорилося майже виключно про поетичні твори (навіть на традиційних посиденьках біля вогнища читали лише вірші), тож висловлюю побажання на майбутнє не обминати увагою прозові твори.»