Кропивницька
область
ПАНОРАМА

МІСЬКДЕПИ І ІНТІЛІХТУАЛЬНА САМОДЄЯТЄЛЬНОСТЬ

МІСЬКДЕПИ І ІНТІЛІХТУАЛЬНА САМОДЄЯТЄЛЬНОСТЬ

Кіровоградських депутатів прорвало. На своїй останній сесії вони одним помахом руки ухвалили цілий ряд рішень, необхідність яких вже більше двадцяти років обговорюється в нашому місті. Але і цього разу керівництво міста ізганьбилось, показавши всім свою неосвіченість та неграмотність.

Ми не будемо обговорювати дерибан землі і рішення про не утворення районних у місті рад – це може бути темою окремого матеріалу. Візьмемо лише «найсмачніше».

Отже, 27-го жовтня міська рада ухвалила рішення перейменувати центральні вулиці. Відтепер вул. Карла Маркса - це Велика Перспективна, Леніна - Дворцова, Володарського – Тарковського, а 2-га Поперечна – Героя радянського союзу Літвінова. І якщо перша та третя зміни особливих нарікань не викликають, то решта перейменувань є, м’яко кажучи, дивними.

Головним аргументом влади під час перейменування було «повернення історичних назв» та ліквідація радянських пережитків. Історичні назви – це не перше найменування, а всі назви, які коли не будь носив об’єкт. Виходячи з такої аргументації перейменування 2-ї Поперечної виглядає двічі нелогічним. По-перше, це не історична назва, по-друге, навмисний наголос на зв’язку цього героя з совком перекреслює і другу причину перейменування.

Загалом я не виступаю проти героїв радянського союзу, однак їх варто згадувати після того, як будуть вшановані українські національні герої. А Кіровоград таки має кого вшановувати. Петро Калнишевський, Устим Кармелюк, князь Ольгерд, отамани Холодного яру…

З цієї позиції, звичайно, перейменування вулиці Леніна виглядає логічним. Адже первинною назвою вулиці була «Верхня Донська», а теперішня її назва є також історичною, однак – радянським рудиментом. «Дворцовая» - це суперісторична назва. Вона виникла за часів Російської імперії, і була повернена за часів нацистської окупації. Тепер послідовники Гітлера з кіровоградської міськради знову цю назву повернули.

Протестували не лише комуністи. Проти такого рішення рішуче виступила кіровоградська інтелігенція. Філологи, історики, краєзнавці, науковці, митці, громадські діячі і багато інших авторитетних городян в один голос висловлювали своє обурення з приводу такого рішення і пропонували альтернативу – перейменувати вулицю в «Театральну». Адже Кіровоград – це колиска професійного українського театру. Тут працювали найвідоміші українські драматурги та актори Кропивницький, Заньковецька, Тобілевичі тощо. Однак думка місцевих інтелектуалів владі не важлива.

А може, це на сьогодні негласне правило нової влади – наслідувати свого лідера у всьому – в тому числі і в неграмотності? Як говоримо суржиком, так і вулиці називаємо. Бо, не дай Боже, хтось подумає, що тут живуть «сільно умниє». Адже вулицю назвали не «Палацова» (переклад рос. слова «дворец»), не «Двірцева» (синонім до назви «Вокзальна»), не «Дварцовая» (транскрипція з російської), а «Дворцова»… навіть мій ноут не знає такого слова… Складається враження, що це взагалі чиєсь прізвище.

Саме такою думкою керувались учасники акції «Хто такий Дворцов?», присвяченої Дню української мови та писемності (організатори – КВІС та Український клуб). Вони пройшлися центральними вулицями міста, тримаючи таблички з написом "Хто такий Дворцов?". Дорогою вони запитували у перехожих, чи знають вони, на честь кого перейменували вулицю і чим "Дворцов" відрізняється від Леніна.

Кульмінацією політ-мобу став «відкритий урок» для депутатів, на якому вчитель-філолог пояснив різницю між чотирма різними словами, розкривши тему «суржик: між мовою і язиком». Оскільки депутати на захід не прийшли, урок було проведено для лялькового Дворцова, який символізував усі «чесноти» наших псевдо керманичів. Отже, Дворцов:

v  розмовляє суржиком (хоча щиро вірить, що то російська!);

v  як правило, він член партії Регіонів (але не обов’язково);

v  ніколи не був у театрі, не знайомий із культурним минулим нашого міста, а якщо й щось чув про нього, то не цікавився;

v  вивчав історію за підручниками, написаними за вказівками з Москви (мало що знає про справжню історію України);

v  одержимий ідеєю поширення „Русского міра” в Україні;

v  сповнений шанолюбства й марнославства (адже вирішив сам себе увічнити в назві вулиці).

Рішення вже прийняте, та рано чи пізно його знову доведеться змінити. Або дати логічну відповідь на питання «Хто такий Дворцов?»

 

Дмитро Сінченко, Рух Державотворців