В кримській маршрутці як правило всі мовчать. А воділа, щоб йому не було нудно, вмикає якесь радіво типа шансон і так катається. І от раптом блатняк закінчується, і добре поставлений голос дикторки повідомляє:

- МИД Турции відправів офіційну ноту протесту щодо утиску кримських татар в Російському Криму. "Ми ніколи не дозволимо ущемляти права наших соотєчєствєнніков і завжди стоятимо на їхньому захисті" і в такому дусі. 

Пролунала об'ява. Буботіння в маршрутці перетворилось на мертву тишу. Вже потім я дотямів, що водій з перших слів навмисно зробив радіо поголосніше, а потім знов прибрав звук потише. 

І ось тривожну тишу перериває нервовий відгук немолодої жінки:

- Ви слишалі? Нєт, ви слишалі? Соотєчествєнікі! Оні назвалі татар своїмі соотєчєствєннікамі!

- Ето как ми билі рускіє соотєчєствєнікі, а они турєцкіє. 

- Значіт будут воєвать. 

- Ну вот і война. 

- А я вот відєла по телевізору, Вангу показувалі. Она так і говоріла, будєт большая вайна....

І маршутка перетворилась на автобус, що їде з базару. Всі почали говорити громко вголос, а ті, кому треба не пропустити зупинку, марно надривали горла, щоб перекричати маленьку галасливу юрбу.