ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кропивницька Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Січеславська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
ПАНОРАМА

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА ТРАВНЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ДОМІ

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА ТРАВНЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ДОМІ

17-го травня у приміщенні Українського кризового медіа-центру відбулась прес-конференція на тему «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА», де українські експерти обговорювали найголовніші події травня.

Учасники прес-конференції:

  1. 1.       Юрій СТЕЛЬМАЩУК, директор «Українського дому».
  2. 2.       Роман КУХАРУК, голова правління «Українського клубу».
  3. 3.       Микола МЕЛЬНИК, директор аналітичної групи ЛЕВІАФАН.
  4. 4.       Олег СААКЯН, голова «Єдиного координаційного центру  Донбасу».
  5. 5.       Валентин ГЛАДКИХ, експерт ГО «СЛОВО І ДІЛО».

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА

Р. Кухарук: Ми розпочинаємо «Золоту середину» травня. Ми почали свою діяльність в лютому, продовжили у березні, далі квітень, тепер травень. Сподіваюсь будемо продовжувати далі. Воно, якщо брати окремо наше зібрання і окремо аналітику, вона виглядає хаотичною, але коли переглядаєш звіти друковані одне за одним, то воно виглядає системно і цікаво. Принаймні для нас в «Українському клубі», я сподіваюсь, що і для споживачів.

На початку ми хочемо подякувати дирекції «Українського дому» і керівництву «Кризового прес центру» за надану можливість працювати в такому режимі, в такому форматі. Традиційно в нас формат простий. Три основні події: у світі, в Україні, в суспільстві. Кожен експерт, який сьогодні присутній, буде на ці теми говорити. І ми розпочнемо з Валентина ГЛАДКИХ, експерта ГО «Слово і Діло». Будь ласка.

В. Гладких: Добрий день. Я думаю, що не буде здивування, якщо першою подією, яка така значуща на міжнародній арені, це будуть вибори у Франції. Я щиро радію, що значна частина українських експертів помилилася. Хоча особисто я був впевнений, що Ле Пен не виграє, не був впевнений хто виграє, але був впевнений, що Ле Пен не виграє. І впевнений так само, що не виграє в майбутньому. Що це швидше за все є продуктом технології і дуже зручним спаринґ-партнером для кандидатів справжніх. Це внутрішня безумовно французька подія, але вона також потягне наслідки на загальноєвропейському рівні, тому, що це чергова перемога єврооптимістів над євроскептиками.  Думаю, що це можливо стане ще одним імпульсом до трансформації та еволюції Європейського Союзу, в бік, я думаю в бік конфедерації.

Друга подія на міжнародній арені, я все таки ризикну назвати її міжнародною подією, це все таки останній крок, який зробила Україна назустріч ЄС, а ЄС, відповідно, назустріч Україні. Я сподіваюсь, що вже питання про лібералізацію візового режиму, який в Україні називають «Безвізовим режимом», буде остаточно вирішено, надруковано найближчим часом і, зрештою, сподіваюсь, якщо не мільйони, то сотні тисяч українців отримають можливість на власні очі побачити, що таке ЄС, що таке Європа, з чим її їдять  -- на власні очі, а не з переказів сусідів. Я буквально вчора чув статистику, що біометричних паспортів видавали десь десять тисяч на добу, то зараз видають 13-14 тисяч на добу. У принципі, не таке велике зростання, але таки зростання. Я не хотів би, щоб це перетворилося на колекціонування віз , коли люди відкривають візи і нікуди не їдуть. Сподіваюсь, що це дійсно  спонукатиме до поїздок.

Мабуть остання подія, яка хронологічно була найпершою, але я називаю її останньою. Це зустріч МЕРКЕЛЬ і ПУТІНА, мені здається минулого разу про це не говорили, але вона має дуже величезне значення, особливо у контексті України, де МЕРКЕЛЬ достатньо чітко артикулювала свої бачення в урегулюванні ситуації на Донбасі і воно, попри всі ці бравурні, чи траурні заяви Російської Федерації, все таки ближче до бачення Української сторони. Перше, це невизнання леґітимності і репрезентативності тих лідерів терористичних угруповань, які сьогодні сформувалось в ЛДНР, тобто це необхідність демілітаризації, це необхідність передачі кордону, необхідність проведення виборів, і лише потім переведення цього всього в так званий інклюзивний діалог. Наскільки цей сценарій буде реалізований побачимо далі, але принаймні ми можемо сказати, що всі ці зрадофільські заяви, наприклад «Європа нас зливає. Всі лягають під Путіна. Путінська модель і сценарії надалі будуть відбуватися», я думаю це перебільшення. Я не буду називати візит КЛІМКІНА до Вашинґтона, як значущу подію, бо це менш значима за попередні.

Що стосується українських подій… Я думаю, що з долею сарказму чи без, можна сказати, що нарешті Український Парламент повернувся після, майже, місячної відсутності. Буквально в понеділок наша організація «Слово і Діло»  проводила прес-конференцію де ми моніторили виконання обіцянок Парламенту. Так от, що я вам скажу, уже минув екватор, а обіцянок виконали лише 16% з того часу, що вони наобіцяли ще з виборчих перегонів. Тут є велика проблема і питання, яке полягає в тому, що на превеликий жаль, українські політики досі сприймають свої передвиборчі програми винятково, як передвиборчу агітацію та передвиборчу пропаганду, і зовсім не готові сприймати це, як дороговказ для реальних дій, рішень і втілення їх у життя. Тобто боюся, що Верховна Рада повернулась, але не думаю, що її робота стане ефективнішою. Ну у цьому контексті, знову ж таки, ні для кого не буде секретом і здивуванням, це указ президента проти впровадження санкцій проти цілої низки суб’єктів господарської діяльності Російської Федерації. Це , я не знаю як назвати, російськими соціальними мережами, мені чесно кажучи складно уявити, як це може соц. мережа бути російською, іспанською, португальською. Мені здається люди залишились десь у минуло і не зовсім розуміють природу глобального світу та інформаційних технологій. Це друга подія. Думаю вона також матиме продовження.

Знову ж таки, ця подія була хронологічно перша, але називаю її останньою. Це події, які мали місце восьмого, дев’ятого травня, які вкотре продемонстрували, що з одного боку українські політичні сили і політики принесли чергову жертву здорового глузду на користь якимось партійним інтересам і перетворили в те, що ви бачили. Хоча на моє глибоке переконання воно було того не варте. Хочуть святкувати восьмого? Святкуйте восьмого. Хочуть святкувати дев’ятого? Святкуйте дев’ятого. Не бачу жодних проблем, але проблеми створюються тим, що з одного боку політики продовжують використовувати історичну пам’ять, я наголошую історичну пам’ять, а не історію. Бо те, що ми пам’ятаємо з тим, що було насправді це дві великі різниці. На превеликий жаль, в Україні лишилися досить великі соціальні групи, які готові, і дозволяють задіювати себе в таких от виставах. Єдиний плюс, що можна виділити, що, як і минулого року, так і позаминулого року, так і цього року, з усією відповідальність можу сказати, що ці зіткнення, це зіткнення маргіналів. Тобто левова частка українського суспільства ставиться доволі спокійно і стримано до цих подій.

Р. Кухарук: Дякую. Це був Валентин Гладких, ГО «Слово і Діло». Зараз надаю слово Олегу СААКЯНУ, голові «Єдиного координаційного центру Донбасу». Будь ласка.

О. Саакян: Доброго вечора всім. Дякую «Криза медіа-центру» за надану можливість, «Українському клубу» за цей черговий уже традиційний захід.

Дійсно, дуже-дуже багато подій трапилось за останній місяць, три навіть дуже складно відокремити, мені принаймні в цьому всьому масиві. Дуже багато вже було сказано. Відштовхнусь від спікера до мене. Перш за все, мабуть, найголовніша подія на міжнародній арені це зустрічі, які відбулися. Зокрема одна із зустрічей це ТРАПМ з ЛАВРОВИМ і КЛІМКІНИМ, фактично дві зустрічі, які відбулися разом. Дуже цікавий момент, дуже цікаво, що саме одразу ж і разом. США на сьогоднішній день демонструє і розуміє, що вони піймали Росію за Крим і за Схід. Для Росії це дуже болюча тема, сакральна тема, у вирішенні якої дуже-дуже зацікавлений на сьогоднішній день Кремль. Тобто час грає проти Росії і ТРАМП буде використовувати цей час, ТРАМП буде ще довше грати, в’юнитись і грати в ту політику, з якою на сьогоднішній день ми маємо справу. Сьогоднішню політику можна охарактеризувати, як політику неоднозначності і ТРАМП тут дуже майстерний і я думаю, що він буде використовувати це на максимумі. Хоча з іншого боку, це вибори у Франції в той самий момент. Де переміг МАКРОН, доволі очікувано, але все ж таки побоювання залишалось до останнього. Перше, французька еліта змогла мобілізуватися і, фактично,  захистити республіку від тієї загрози, яка перед нею стояла. З одного боку, з іншого боку після обрання МАКРОНА проходження ним інавгурації, активізувалося питання його міжнародних зустрічей. Перша зустріч міжнародна відбудеться з Німеччиною,  що так само з МЕРКЕЛЬ. Дуже показово, тобто можемо говорити про те, що відновлюється ядро старої доброї Європи. Франція з Німеччиною візьмуть на себе таку відповідальність і ми, можливо, побачимо рух, щодо реформування ЄС, принаймні Німеччина вже заявляє, а зараз ми вже бачимо, що Франція у вигляді МАКРОНА і політики МАКРОНА доєднається до цього процесу єднання Європи, її реформування. Це якщо говорити про міжнародну арену.

Далі, якщо брати внутрішню, переходячи від міжнародної до внутрішнього порядку денного. Тут, само собою, безвіз. Це найголовніша новина останнього місяця. Ми вже говорили про це, тому не буду довго зупинятися. Це дуже стратегічно вихідна річ, більш того, як внутрішньо для українців, тому що вони зможуть їздити, зокрема, і для бізнесових поїздок для налагодження зв’язків. Так це дуже сильний месидж для європейців західного світу. Багато з ким я спілкувався, зокрема з діячами культури, бізнесменами, вони для себе відкрили, що видається безвіз для європейців в Україну, і діє він вже як десятиліття і саме надання Україні безвізу для них стало цим маркером-індикатором, вони звернули увагу на Україну. Я думаю, що це зіграє для нас, як додатковий козир по інвестиціях в Україну, і взагалі відкриттю України для європейців, з одного боку, з іншого боку, хотів би на цьому питанні акцентувати увагу на іншому аспекті. Це прес-конференції президента. Фактично, безвіз став приводом, щоб президент вийшов зі своєї прес-конференції, яку він затягував вже кілька місяців, бо традиційної конференції по звіту за рік так і не відбулося, відповідно, це була підміна. Якщо брати цю прес-конференцію, президент продемонстрував доволі високий рівень риторики, доволі красиво відходив від гострих питань, з іншого боку, на жаль, журналісти продемонстрували, що вони в дійсності більш схожі на дітей навколо президента. Вони не змогли зіграти в колективну гру, по складних, жорстких питаннях, які будуть не зручними для президента, а які будуть підіймати більш ґрунтовні питання, ніж емоційного пласту і окремі. Видалося так, що журналісти вирішили покусати президента, а не розірвати на цьому майданчику, як в принципі мали би робити нормальні, демократичні, професійні журналісти. Це вже другий момент, стосовно журналістики в Україні.

Якщо брати внутрішню політику, то тут суто ключовим моментом на мою думку, що матимуть своє відображення, вибори, що пройшли в об’єднаних територіальних громадах. Чому це важливий момент? В нас дуже недооцінений цей момент в плані уваги. Тому що, фактично, ми бачимо, що політика спускається на середній рівень. У всьому її розмаїття, з одного боку олігархічна система. Вона вже втратила можливість на сьогоднішній день розпилювати країну на центральному рівні, ресурсу мало. Вона спускається до реґіонального рівня. Політичне життя так само спуститься до реґіонального рівня. Розподіл ресурсів так само. Тобто ми вже бачимо перший етап встановлення цього прошарку середнього, де буде відбуватися реальна політика наступні роки. Відповідно від того, хто відповів на цих ОТГ і на наступних інших об’єднаних громад буде залежати дуже сильно і електоральна мапа України, і економічна, політична мапа сучасної України. Зокрема результати цих виборів будуть робити вибори загально-національними, тому ми вже побачили тут репетицію. Перше місце зайняли самовисуванці, що говорить про те, що сьогоднішня політична кон'юнктура не задовольняє людей, навіть люди не йшли від існуючих партій, або навпаки люди були не готові голосувати за тих, хто йшов від партій. З іншого боку, друге місце з великим відривом зайняла «Батьківщина», третє «БПП». Далі четверте місце, за звичаєм, зайняли в регіонах реґіональні маленькі партії, загальноукраїнські, але які грають на реґіональному рівні. Відповідна така ситуація склалася у внутрішній політиці, так само можна було б казати про санкції РФ, про інші питання, але я думаю колеги розкриють їх так само доволі глибоко.

Р. Кухарук: Дякую, це був Олег СААКЯН, голова «Єдиного координаційного центру Донбасу». Зараз надаю слово Миколі МЕЛЬНИКУ, директору аналітичної групи «Левіафан».

М. Мельник: Дякую. Я за звичкою спробую бути лаконічним.

Щоб не повторюватись відносно міжнародних подій, які сталися за першу частину травня. Вже добре було сказано про вибори у Франції, про зустрічі, я б зосередився частково все ж на ескалації конфлікту в Афганістані. В принципі, це картинка того, що може відбуватися і в Сирії, і в Україні, якщо сторони на цій території не домовляться. Тобто, що ми бачимо в Афганістані, центральна влада, яку підтримувала Америка, не змогла простояти і півроку без підтримки, поки Білий Дім перебудовував свою зовнішню політику, 60% країни було захоплено, причому за допомогою російської зброї Талібаном,  Іділом. Це дуже поганий сценарій, дуже добре було б, якби український МЗС і українські військові прораховували можливість, коли Америка не зможе дипломатично захистити Україну. А також звичайно це візит КЛІМКІНА, той піар, який його супроводжував. Слід зазначити, що зустріч КЛІМКІНА із ТРАМПОМ перебільшена. З ТРАМПОМ була лише фотосесія, про це  вам скаже будь хто, особливо сайт Білого Дому. Те, що зустріч була з Пенсом, це знову ж таки іміджева зустріч. Жодних наслідків це для України не матиме. Знайти якісь ще шляхи, містки між США і Україною, слід було організовувати зустріч з Рексом ТІЛЛЕРСОНОМ, який є архітектором зовнішньої політики США, а так як ПЕНС людина поважна, але людина, яка не вирішує питання зовнішньої політики.

Щодо внутрішньої політики. Це, по перше, на мою думку, влада, займаючи позицію над протистоянням між правими та лівими, вона починає трошки втрачати свою легітимність в очах, як одних, так і інших. Хоча, якщо цю ситуацію зараз не взяти під контроль, то дуже скоро ми побачимо, як ці всі, хай як сказав колега, марґіналізовані крила. Вони стануть більш аґресивними і діяти більш жорстко у стосунку один до одного. А якщо навести аналогії, так чому були створені банди Одеси в 1917 році? Тому, що Російська Імперія, коли почались погроми, чесно сказала, що вона не може захистити, то беріть зброю і захищайтесь. І в цьому ракурсі, виходячи, що наша країна знаходиться у стані війни, одне і інше крило може дістати зброю, щоб захистити свій погляд на існування цієї держави,  і тоді це буде дуже поганий сценарій для України. Щодо звичайно великого впливу ідейного, що буде мати заборона георгіївської стрічки. Насправді, тут я більше дотримуюся думки колеги Валентина ГЛАДКИХ, що це лише символіка, з іншого боку, це символіка в якій убивають українських солдатів. Вона мала бути заборонена ще в 2014 році, те що ми відтермінували це доволі погано. А щодо заборони «Вконтакте», «Яндекс», то треба розуміти, що в першу чергу, це російський бізнес, це бізнес резидентів Російської федерації, і якщо ми займаємо позицію, що РФ – це не союзник, і не наш партнер по виконанню «Мінських домовленостей», а все ж таки ворог, то ворог не має заробляти на Україні. Тут є логічно. З іншого боку, я хочу побачити, як буде заборонена з першого червня і бухгалтерія «1С», і система «Парус». А більш всього цікавить, хто буде розробником цих замінників, і наскільки ці замінники будуть афільовані з адміністрацією президента. Тому що насправді може бути побудована дуже цікава система, коли президент має великий бізнес, має доступ до перебігу рахунків 90% населення країни, а також буде мати доступ, гіпотетично, до бухгалтерії більшості підприємств. Зрозумійте правильно, «1С» і «Парус» дійсно було потрібно забороняти, але постало питання «Чим воно буде замінено».

На останок, це звичайно прес-конференція ПОРОШЕНКА. Тут я абсолютно погоджуюсь з колегою, тому, що, на жаль, не було задано гострих питань президенту. З іншого боку на ті гострі питання, які було поставлено, у президента була заготовлена лише одна відповідь, він її промовив чотири рази, у чотирьох різних варіаціях, але суть її «підійдіть до мене потім, ми поговоримо». Тобто президент не готовий до публічної дискусії. Він продовжує тактику кулуарних домовленостей, думаючи, що чи шляхом вмовлянь, чи шляхом пропонувань він зможе вирішити, ті гострі питання, ситуації, в які він може потрапити. Але я думаю, українське суспільство вже не знаходиться у тому стані, коли тихо можна вирішити. У тому випадку на це сподіваюся. І також щодо виборів в ОТГ. Так звичайно вони пройшли. Але коли я побачив скільки набрав «Наш край», тут є тільки одна тенденція, і вона трошки мене лякає. Українське суспільство досі цікавлять ідеї трайбалізму. На цьому тренді будуть грати і на те, що сказав пан Олег, те що олігархи йдуть в реґіони. Це дуже поганий тренд, в цих реґіонах можна дуже гарно копатися, може повторитися не одна Одеса, і не тільки в Одесі. Дякую.

Р. Кухарук: Дякую. Це був Микола МЕЛЬНИК, директор аналітичної групи «Левіафан». Зараз надую слово директору «Українського дому» Юрію СТЕЛЬМАЩУКУ.

Ю. Стельмащук: Доброго дня.

Одна із подій – це Євробачення, перемога чи зрада. З однієї сторони зрозуміло, що є відчуття того, що країна перебуває в такому, я би сказав, військовому стані і Євробачення з однієї сторони емоційно воно десь било по наших воїнах на передовій. З другої сторони, перемога. Все ж таки були відкриті дорога і ворота, можливості бути присутнім європейським країнам в Україні. Побачили, що дійсно країна все таки живе, розвивається і діє. Тому, звичайно, форма Євробачення зі сторони України мала бути побудована десь в стані такої воїнської сильної країни, не дивлячись на те, що в траншеї життя на сході, вона співає і бореться.

Друге. Я би хотів десь продублювати заборону російських соцмереж. З однієї сторони це надзвичайно важливо. Вербування диверсійних груп на сьогодні йде через ці мережі, і потрапляють в центр столиці, і фактаж справи доводить, що це справді так, але все ж таки це рішення емоційне. Чому? Як вже сказали мої колеги, ми не розуміємо, що замінить даний продукт, чи дану мережу. І в цьому питанні є звичайно запитання. Тому ми би хотіли, що до цього підключилась і професійна сторона, і громадськість, тому що це важливо. І дійсно воно може тоді перерости в гібридний приклад. З однієї сторони воно закрите, з іншої для декого потрібно, щоб воно було відкрито. Тоді її закритість і є, особливо коли це є десь нечесним мотивом, тому, звичайно, працює проти народу.

Третє. По суспільству. Знову ж таки, продублюю. Одним словом, хочу сказати про безвіз. Це також потужний крок. В якому плані? В першу чергу ми бачимо, що суспільство, народ України став абсолютно іншим. Кожен сьогодні практично став свідомим, думаючим. Думаючим не просто про себе, а про майбутнє країни. І відкриті ворота в Європу дають можливість ставати більш активними, більш думаючими, більше того, вони дають можливість правильним, сильним людям презентувати Україну Європі, а Європі бачити Україну. Тому я вважаю, що йде позитив, позитив в реальності, не дивлячись на фоні інших речей, які в Україні хотілось би, щоб вони в реальності мали якусь картину, якусь програму, стратегію. Вже не говорячи про концепцію. Але я вірю, що все в нас буде обов’язково на відмінно! Дякую.

Р. Кухарук: Дякую, це був Юрій СТЕЛЬМАЩУК, директор «Українського дому». Тепер моя черга сказати кілька слів.

Світ переживає «Трампи» світової політики, я б сказав великі «Трампи», тому що за півдня до візиту ЛАВРОВА, президент США звільняє директора ФБР і цілий світ, всі експерти одноголосно нагадують прецедент з НІКСОНОМ. Це перший момент. Другий момент, він розказує ЛАВРОВУ і КИСЛЯКУ щось там таке, що підставляє Ізраїльського агента в середовищі ІГІЛ. Це ще  один скандал і ТРАМП від скандалу до скандалу займається такими речами. Все би було нічого, що нам Америка? Але це стратегічний наш партнер. Якщо в Америки не все добре, не все здорово, то нас теж буде тіпати. Так що було б добре, якби Америка розібралася в собі і чимшвидше одужала, і ті «Трампи» не надавала світовій політиці. Звичайно перемога МАКРОНА можливо позитивна, чи негативна. Я не знаю, бо він з’явився нізвідки і його ніхто не прогнозував. Кажуть, що за ним стоять великі люди, які стоять за іншими діячами. Побачимо за його діями, як казав Ісус Христос: «Дивіться на плоди дерева і дії людини, а не на цвіт, і не на слова».

А тепер, якщо переходити до українських подій. На мій погляд і на погляд наших експертів «Українського клубу», яких я тут представляю, політична криза в Україні триває. Вона триває без діалогу з суспільством, вона триває без діалогу між собою. І вона приносить тільки негатив, і тільки погані речі. Ми бачили, що було справою МАРТИНЕНКА, коли 42 депутатів і міністрів «Народного фронту» і прімкнувшій до них Андрій МАГЕРА, чим дуже здивував своїх прихильників, які його вважали хорошою людиною і прекрасним спеціалістом, які взяли на поруки свого патрона чи лідера мафії, чи як його назвати не зрозуміло. І це дуже сумно, тому що в тому числі ми побачили міністра освіти, який мав би показувати приклад директорам шкіл, і ректорам «вишів», вчителям, учням, студентам. І ми побачили міністра молоді і спорту, який так само мав би бути прикладом. І якщо вони без пояснень роблять такі речі, дуже важко працювати з цим середовищем. Шановний Міністр ОМЕЛЯН заявив, що він відновить літання літаків з Росією тільки коли вона поверне нам Кубань, чим дуже здивував світове співтовариство. І ми не почули позиції президента, ми не почули позицію кабміну, генпрокурора і так далі. Мені здається, що член кабінету міністрів не може просто так безвинно розказувати такі речі, робити такі гучні заяви. Ми побачили АВАКОВА і дев’ятого травня. Мої колеги на цю тему говорили. Мені здається, що АВАКОВ програв дев’ятого травня. Програв в останній день, коли відбулося Євробачення, тому що його заява про те, що потрібно робити в СІЗО з людьми… Мені здається, що міністр внутрішніх справ таких заяв робити не має, а якщо він робить такі заяви, то суспільство має дати адекватну оцінку такому міністру. Бо якщо він вважає, що це правильно, то він або не міністр внутрішніх справ, або міністр внутрішніх справ не тієї країни.

У внутрішніх наших справах ми побачили візит ҐРОЙСМАНА до Ізраїлю, він був відкладений, бо Україна щось не так проголосувала в ООН, не так як хотілося. І він був відкладений, але тепер НЕТАНЬЯГУ охолов, я так розумію, і ҐРОЙСМАН здійснив цей візит. Він зробив заяву про те, що було б добре, якби Ізраїль визнав Голодомор геноцидом українського народу. Це дуже добра заява. Дякую за це саме ҐРОЙСМАНУ, і те, що він зробив це саме в Ізраїлі. Друга насторожує його заява, якщо пенсійна реформа не буде ухвалена Українським Парламентом, то він подасть у відставку. Давайте запам’ятаємо цю заяву. Це заява не хлопчика, а мужа. Якщо Парламент провалить пенсійну реформу, будемо чекати, що він скаже і зробить далі.

Що стосується суспільства. Я вважаю, що тут багато позитивів. Заборона Георгіївської стрічки – це позитив, і це стосується суспільства. Заборона ФСБшних ресурсів – це я зауважую для колеги ГЛАДКИХ. Усі знають, що це за ресурси, чиї вони. Усі знають заяву прес-секретаря «Вконтакте», що вони справді діляться інформацією з ФСБ, і ФСБ там сидить і контролює. Усе правильно, тільки пізно це зробили. Дуже добрий прецедент, що у в АРТЕМЕНКА забрали громадянство, тому що їздити до Америки і пропонувати в оренду на 100 років те, що тобі не належить, український Крим… В нормальній країні вже б взяли за бари і засунули б в СІЗО до АВАКОВА, а в нас ніжно почекали, його вигнали з фракції Ляшка, не знаю за які заслуги його туди взяли і чому вони не несуть за нього відповідальність, ну і позбавлення громадянства, позбавлення мандату це теж добрий прецедент для тих, хто захоче торгувати українськими землями, українськими цінностями і всім иншим.

Зараз переходимо до запитань. Прошу запитання ставити коротко. Називайте до кого запитання, а ми попросимо наших експертів коротко відповідати. Будь ласка.

Журналіст: Анатолій Горовий, «Слово і діло». В мене питання до пана СААКЯНА. Мені зовнішні справи КЛІМКІНА, не те що він не тягне до міністра, він навіть не тягне на чиновника, але він представляє нашу країну. Які перспективи, щоб у нас нарешті з’явилася зовнішня політика, і що буде нарешті, якщо в нас буде нормальний міністр?

О. Саакян: Дякую за запитання. Я не є дипломатом, щоб оцінювати його фаховість, як міністра закордонних справ. Але піднявшись над ситуацією давайте подумаємо, яким чином саме відбуваються призначення на ключові посади. В нас в країні до цих пір залишилась модель лояльності. В принципі, вона частково була присутня і в Радянському Союзі, потім перекочувала в Україну, але вже с себе віджила, а в сучасній Україні найвищі посадові особи призначаються лише за одним критерієм – лояльність до того, хто його призначає. Фаховість, всі інші моменти йдуть на другий, третій ряд. Тому тут можна багатьом нашим можновладцям давати доволі критичні оцінки їх фаховості. Тому що сама система призначення побудована таким чином, що не ця характеристика не є ключовою при їх призначенні, з одного боку. З іншого боку, якщо говорити про зовнішню політику України. Тут є два моменти. Перш за все, зовнішня політика має комунікувати. А що вона має комунікувати? Це вже політика. Власне у нас, на сьогоднішній день, політика є поліс і політика, скотилася до політичної боротьби, а не у формування політики. Відповідно в таких умовах, коли політика розуміється не як змагання ідей, проектів, власне політики, а як просто змагання окремих персоналій за те, щоб дорватися до керма, дорватися до влади і використати її на повну, для збагачення, для амбіцій, для чогось іншого… За таких обставин, що зовнішня політика буде комунікувати? Саме оцю боротьбу. І зовнішня політика перетворюється, фактично, в інструмент того, хто дорвався до влади, для того щоб комунікувати його власний інтерес, або його власне бачення, як воно має відбуватися, а не для того, щоб комунікувати політику. Відсутність політики, це перший момент. Другий момент – комунікація. А яким чином відбувається комунікація? АМЗС – це, мабуть, не найгірший приклад, але тим не менше, в нас комунікація сприймається, як телевізор, або радіо. В односторонньому порядку, коли влада комунікує назовні. В нас на сьогоднішній день, в тому числі в Міністерстві закордонних справ, стратегічні комунікації трішки шкутильгають, в інших міністерствах вони шкутильгають навіть на дві ноги. Відповідно, немає що комунікувати, немає моделі призначення і нормально вибудованої системи комунікації. Відповідно, маємо те що маємо.

Р. Кухарук: Дякую, Олеже. Будь ласка наступне запитання.

Журналіст: Ігор Філіпенко, інформаційне агентство «Нація». Росіяни заявили, що буде адекватна відповідь, щодо рішень по «Яндексу» і «Вконтакті». Цікаво якою могла би бути така відповідь, оскільки очевидно, що наших потужних інформаційних ресурсів в Росії не так вже й багато.

М. Мельник:  Дякую за запитання. Єдине, де можна дійсно нести удар, який відчує Україна це економічна сфера, але тут в принципі, це буде удар не як по Україні, як по українській еліті, яка зараз наживається на торгівлі з ворогом, ну що вони наразі можуть зробити? Перестануть продавати свій газ в Польщу, щоб ми викуповували його за 200 доларів, замість 240? І наша еліта залишиться без набавки в 40 доларів? ПАН КО не отримає наступний мільярд? Я думаю Україна це не сильно відчує. Зараз давайте відійдемо від персоналій. В економічному плані, якихось потужних ударів Україна не зазнає, тому що з кожним днем ми все ж таки менш і менш інтеґровані економічно. Щодо політичних ударів, українське суспільство не сприятливе. Щодо активізації війни на сході, ну цей процес ніяк не буде пов’язаний із забороною «Яндексу», чи «Вконтакті», чи іншого програмного забезпечення, тому що зараз йде літо. По перше, це завжди загострення. По друге, в російському суспільстві є запит на активно-агресивні дії відносно України. Щодо дипломатії, знову ж таки, на боці України міжнародне право, змусити Україну виконати Мінські домовленості в тому фарватері, в якому бачить Росія, також неможливо. Тому наразі заяви ПІСКОВА – це все ж таки заяви для внутрішнього споживача, показати, щоо «батюшка царь отомстит за наших». А українське суспільство це не сильно відчує.

О. Саакян: Відповідь може бути лише за принципом «Куплю білет, піду пішки». Вже вчора по всіх телебаченнях показали, як можна обходити ці можливі заборони. Через ВПН, через проксі-сервери. Нехай вони навчають своє суспільство тепер, як обходити свої заборони. Росія на сьогоднішній день знаходиться в цуґцванґу, в цій ситуації. В неї є поле для дій, але найголовніші магістральні напрямки, в яких вона може реагувати, вона буде звужувати своє поле маневру і можливостей. Тому в цьому випадку я думаю, що нам нічого не загрожує, окрім активізації на сході військових дій, але, вибачте, для цього є інші підвалини для Росії і можливості завжди, в будь-який момент, фактично знову розпочати активізацію. Нещодавно ми бачили, використання реактивної артилерії, ствольної артилерії більше 200 міліметрів. Тому це я не думаю сильно вплине на реальну політику Росії.

Р. Кухарук: Дякую. Будь ласка наступне питання.

Журналіст: Валерій Фісун, інформаційне агентство «Нація». Питання таке. В Омбудсмен Закінчується термін повноважень. До роботи ЛУТКОВСЬКОЇ можна по різному ставитися, але вона визнана міжнародними організаціями, так чи інакше. Затягування з кандидатами, і от питання. ДЕНИСОВА, МАЛИГА,  чи вона, хто залишиться?

М. Мельник: Я не готовий сказати хто буде наступником, хочу тільки зауважити, що саме за злочинної вади і в ненормальний спосіб  ЛУТКОВСЬКА зайняла свою посаду, по перше, стан сприйняття її суспільством було доволі таке трансформоване. Спочатку це було злочинне ставлення, але треба нагадати, що саме за неї вийшов пан ЛУЦЕНКО. Під зобов’язання, що ніколи не буде займатися політикою, а потім все ж таки зайнявся. Тому, я думаю, якщо ми подивимося, що немає жодної інформаційної кампанії з цього приводу, то просто сама еліта ще не визначила, чи влаштовує ця ЛУТКОВСЬКА, тому що вона, в принципі, нікому не заважає, вона лише констатує десь правопорушення, але жодних якихось дій не зрушується, до того ж вона не входить в конфлікт із жодною політичною силою. Тому, якщо подивитись, що немає жодної медійної кампанії, тобто еліти самі ще не визначились, тому зараз ми будемо просто гадати.

О. Саакян: Я лише маленький момент додам. Перш за все, омбудсмен – дуже приваблива позиція, оскільки ця людина обирається більше ніж каденція парламенту на сім років, якщо не помиляюсь, більш того, це стабільна робота, там поза залежністю від всього політичного контексту. Тому на сьогоднішній день, я думаю, немає такої гучної піар-кампанії, через те, що хочуть ті призначити потихеньку персоналії. Тим паче, що є і в команді президента людина, яка хоче обійняти цю позицію, має такі амбіції. Тим паче, що є люди, які так само грають в гру призначення свого омбудсмена, та  пані ЛУТКОВСЬКА, яка не заважає нікому. Поки що я думаю йдуть підкилимні домовленості і кожний хоче переграти іншого, це надто ласа позиція.

Р. Кухарук: Олеже, дякую. Ми закінчуємо нашу сьогоднішню зустріч «Золоту середину травня». Наступного разу ми зустрінемося, дасть Бог, 20-го вересняня в цьому залі, трошки в ширшому колі. До зустрічі.

До друку підготував Володимир ШТЕРНОВ.