1948 року видатний український фільмар на еміграції Евген ДЕСЛАВ у своєму ревю ЧУЖИНА ПИШЕ ПРО УКРАЇНУ зокрема зауважує:
Ревю де Парі від 1 січня 1948 р. містить репортаж Аллена де Преля ПІДНІМАЮЧИ ЗАЛІЗНУ ЗАВІСУ, у якому автор подає свої вражіння від подорожі по сучасній Польщі.
Крізь шкло спального вагону де Прель бачить руїни Бидгоща, Торуня, Кутна… Знищення Варшави не надається опису, -- той, хто знав колишню столицю, її тепер не пізнає. Від люксусових готелів та каварень не лишилось і сліду. Кімнатка, в якій мешкав під час свого побуту де Прель, не мала жадного комфорту, ані навіть чистої білизни.
Головною темою для розмов у Варшаві є «південні терористи», -- так польський уряд називає УПА. Цим південним терористам автор репортажу присвячує цілу статтю під заголовком ПОВСТАННЯ. ЩО ТЯГНЕТЬСЯ ВІСІМ РОКІВ.
«Терористи» нараховують десь коло 180 000 осіб і складаються вони головно з галичан та рутенців. Терен акції цих повстанців доходить на захід аж до Лодзі і на схід аж до Києва. кордонів для них ніяких не існує.
Польські втрати після урядової статистики варшавської влади наслідком цього повстанчого терору є 9000 польських урядовців 5000 польських старшин і солдатів, 1402 старшин, підстаршин, вояків червоної окупантської армії. Час від часу Варшава оголошує амністію для повстанців, на яку не відзивається.
Стаття кінчається цікавим признанням: цих повстанців не треба змішувати з невеличкими групами польських бандитів, що користаються відсутністю будь-якої влади на місці і грабують населення.
У кн.. ЛИСТУВАННЯ ЄВГЕНА ДЕСЛАВА (Київ, 2009).