ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кропивницька Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Січеславська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
РОЗМОВИ

Вікторія МИКИТЕНКО: ніколи не граю смерть

Вікторія МИКИТЕНКО: ніколи не граю смерть

Кухарук: - Доброго дня шановні друзі інститут політичного управління ТБ 7 Продакшн, Український   дім український клуб пропонують вашій увазі програму Кухарук. Сьогодні у мене в гостях поетеса актриса Вікторія Микитенко, доброго дня !

Микитенко: -Доброго дня!

Кухарук:- Усі поети починають з віршів, маєте нагоду Сім віршів своїх оприлюднити в нашій програмі будь ласка!

Микитенко:- Із великим задоволенням! Я пишу жіночу лірику. Тому зараз мої вірші присвячуються прекрасний порі року- осені, а також Бабиному літу, сподіванням, почуттям! Вікторія Микитенко читає свої вірші:

Кухарук:- Розкажіть трошки дуже коротко про свій родовід.

Микитенко:- Свій родовід я відслідкувала аж до 1893 року, Я корінна киянка, моя прабабуся народилася в Києві, моя бабуся народилася в Києві, моя мама народилася в Києві, я народилася в Києві і народилися тут мої діти та онуки! Бабуся була із інтелігентної сім'ї, прабабусин батько був священиком Фроловського монастиря у Києві. Бабуся була гімназисткою і після того як почалася Перша Імперіалістична Війна, під патронатом імператриці Олександри, вона працювала або надавала міссію медичної сестри, як це зараз називається- «санітарки», в шпиталю Олександрівському, тепер Олександрівська лікарня. І там вона познайомилася з дідом де він проходитв реабілітацію!

Кухарук:- Актори були у вас в родині?

Микитенко:-  Дід був актором.

Кухарук:- То ви вся в діда здається!

Микитенко:- Так дід був актором, дід мав коло богемне, був знайомий з Булгаковим, тому що на Андріївському узвозі, дім під номером «6» згодом, а до революції, оцей дім навпроти Подольського універмагу, належав моїй прабабусі. Там були кравецькі майстерні і звідти пішов мій родовід!

Кухарук:-  Так.

Микитенко:- Але за часів Великоі Вітчизняної війни бабуся і матуся, були забрані на роботи сільськогосподарчі, в Германію, були репресовані. І вже мій батько, а батько був мій литовець – Суходольськас, фронтовик. Він повернувся з фронту, інвалід Великої Вітчизняної війни, кавалер Орденів Слави всіх ступенів і Червоної Зірки, і він зустрів мою маму. Після Германії ніхто не хотів на ній одружуватися,- було отаке: ліпили –«німецька вівчарка» все! І він не побоявся, одружився з моєю матусею і на світ з'явилася отака Вікторія Вікторівна!

Кухарук:- Ви одна в сім'ї?

Микитенко:- Я одна в сім'ї, викохана донечка, з прекрасним дитинством. Кухарук:- Добре, як вам вчитися з тінейжерами на одній лаві?

Микитенко:- На одній лаві з тінейджерами я себе почуваю тінейджеркою! Кухарук:- Тінейджеркою!

Микитенко:- Чому? Тому що я, по-перше, - вічна студентка, і те що я вдосконалюю свою майстерність, і артистичну і психологічну, багато чого я беру у тих тінейджерів, дай їм Бог здоров'ячка! У нас росте прекрасна молодь, прекрасне покоління, яке буде переробляти цю державу, які візьме, таки, управління в свої руки,принаймні ,ті студенти з якими я навчаюсь в Національній Академії керівних кадрів культури і мистецтв Украіни на це здатні!

Кухарук: - Ви любите керувати?

Микитенко:- Керувати? Ну як вам сказати? - Владою перевіряється людина. Я вже перевірялась владою,- 35 років керівничого стажу, бо я була директором будинку культури, і не одного, і не тільки у Києві, тому я перевірена владою! Я знаю як її правильно організувати, я маю на увазі дозвіллєву зайнятість народу ,згідно з його інтересами, щоб мене розуміли, і любили.

Кухарук:- Політичної кар'єри не збираєтеся робити?

Микитенко: - Політичну кар'єру я спробувала робити, але це було років десять тому, я балотувався в районні депутати. У нас був такий проект -  «Я живу у своєму окрузі» - тобто, от я вийшла з дому побачила - а тут сміття не вивезено! І я щось для цього особисто роблю, не просто іду і пишу в ЖЕК, і з ними там сперечаюсь, так, але я сама щось роблю для свого округу, тому що я тут виросла, і тому що я хочу шоб тут було чисто!

Кухарук: - Політика брудна справа?

Микитенко: - Так я в цьому переконалась, але ви знаєте, як що шукати в чомусь бруд, то його можна де завгодно знайти!

Кухарук: -  Ну в літфорумі його немає.

Микитенко: -  В літфорумі однозначно його немає! Я дуже вдячна що я потрапила в організацію літфорум, я себе почуваю тут поруч зі своїми однодумцями!

Кухарук: - Ми познайомилися в Центральній Бібліотеці, - Тетяна Добко проводила зустріч з Макаревською!

Микитенко: - Так, було таке! Світлана Борисівна Макаревська - це світла людина, дуже, це мій наставник, мій вчитель! І дай боже, щоб у нас всі поети, були отакими «лікарями» людського серця як Світлана Борисівна Макаревська! Кухарук: - Ви сказали що ви хрещені?

Микитенко: - Так я крещена.

Кухарук: - До церкви ходите, сповідаєтися, причащаєтися?

Микитенко: - Обов'язково, отак як мене бабуся похрестила у Фроловському монастирі, а потім коли ми жили на вулиці Леніна, зараз Богдана Хмельницького то ми ходили до Володимирського собору Я знаю всі ікони, які вони древні! Я знаю, до якої ікони звернутися, я знаю, як попросити -  так як вчила мене бабуся! Бабуся була віруюча, татусь також був віруючим, але на ті часи не можна було дітей хрестити, ви знаєте про те! Але мене хрестили, і коли я повернулася додому, татусь зробив мені, знаєте, такий допит «с пристрастієм!» Він направив на мене лампу і, (а мені було 5 років),  спитав -  «тебе хрестили»? А я сказала -  «ні»!

Кухарук: -  І він все зрозумів.

Микитенко: -  І він все зрозумів!

Кухарук: -  Ви боїтеся смерті?

Микитенко: -  Я вам відповім так. У артистів є така традиція, у деяких, - я не скажу за всіх, але це моє особисте ставлення! -  Ми не говоримо про такі речі, ми навіть коли у нас щось в житті відбувається, от зйомка, передача, ми не кажемо – остання, ми кажемо – крайня! Крайня, нехай це буде така мить про яку я не буду говорити.

Кухарук: -  А якщо вам режисер довірить зіграти смерть або... 

Микитенко: - Ні я не беру такі ролі, хоча я знімаюсь в різних серіалах ,я не беру  ролі які пов'язані з сущностями, з такою справжньою містикою, і про те що ви...

Кухарук: - Я зрозумів. Порошенко ваш однодумець чи ваш опонент?

Микитенко: -  Порошенко Петро Олексійович, дуже імпозантний чоловік! Дуже освідчений! Він багато чого зробив, багато посіяв надії, між народу. Знаєте нам артистам при ньому жилось не погано. І він і себе може дуже гарно подати, дуже гарно виступити!

Кухарук: - Трошки артист!

Микитенко: - Ну я вважаю що Президент повинен бути таким!

Кухарук: - А що скажете про Першу Леді! Вона вас влаштовує, Перша Леді? Микитенко: - Перша Леді? Вона елегантна,освічена, гідно представляє нашу державу за кордоном, гарно виглядає поруч з іншими Першими Леді країн,має особисту думку,гадаю,може щось корисне порадити чоловікові,особливо в галузі освіти та мистецтва…

Кухарук: - Стєрвозная?

Микитенко: - З перчинкою! А це дуже важливо для дами, дама повинна бути загадкова і з перчинкою! Передбачаю Ваше запитання що до іншої леді,яка балатується на пост Президента!Звичайно у світі змінюється багато чого! У тому числі і влада, але я, як людина творча,думаю так: є такі три професі, які будуть потрібні при любій владі це - візники, жриці любові, і артисти! Так що я сподіваюсь... Кухарук: - А журналісти, журналісти ні?

Микитенко: - Журналісти, це ще древніша професія, ніж жриці любові!

Кухарук сміється: - Я зрозумів!

Микитенко: - Але я хочу сказати, я хочу сказати, що при любій владі, я буду нести прекрасне, вічне, своєму коханому народові!

Кухарук: - Добре! Що про Тимошенко скажете? Вона ваша однодумиця, чи опонент?

Микитенко: - А ви знаєте, я про це не думала, тому що я не зустрічалась з нею в таких колах!

Кухарук: - В житті.

Микитенко: - В житті так! Я вирішую питання по мірі їх надходження, як керівник.

Кухарук: - Добре зараз на Президентські вибори, заманіфестувалося дуже багато політичної дрібноти, що ви про них скажете? Хтось вам симпатичний, серед них ,чи ні?

Микитенко: - Знаете, я можу оцінювати  їх з артистичної точки зору!

Кухарук: - Наскільки вони артистично фрешать, чи що?

Микитенко: - Да, настільки артистичний, мені дуже подобається Ляшко! Кухарук: - Ляшко!

Микитенко: - Да, він просто йде в народ,але ,я б йому порадила, трошкити вже – босим, в народ, тому що він іде туди вдягненим! 

Кухарук: - В гарних костюмах!

Микитенко: - В гарних костюмах, в чоботах - йому накривають столи, і він каже про сільське господарство, - це нецікаво!

Кухарук: - Треба в куфайку вбратися, в ушанку!

Микитенко: - Ну не обов'язково! Можна ...

Кухарук: - Вила в нього вже є!

Микитенко: - Ну я вже висловила своє ставлення до Вишиванки, я вважаю, що це наше Руно, розумієте, якщо на мій би розгляд, - я би нагороджувала Вишиванками! Нагороджувала!

Кухарук: - Або карали! Або карали?Ворогів!

Микитенко: - Ні! Це для них дуже велика шана!

Кухарук: - Сказали би – «Вілкул ось тобі вишиванка!» або Новинському! Микитенко: - Ні я б так не сказала, але те що я бачу по телевізору, - рідко я дивлюся оці дебати, але коли я бачу як в вишиванках починається оця гризня, оця бійка, оце все мен не подобається, але це моє суб'єктивне, таке, бачення!

Кухарук: - Пані Вікторія, якби ви зустрілися з Порошенко, що би ви би йому сказали?

Микитенко: - А я би йому сказала: «Петро Олексійович, дозвольте вам дати маленьку жіночу пораду! Кожне засідання у Верховній раді, після,того, як пролунав гімн України, то ви будь ласка робіть для депутатів «Сковородинські читання»! Що б отак заглянути, - от не треба щось спеціально вишукувати! От  куди не глянеш, що не прочитаєш, - це все про нас! Двісті п'ятдесят років тому було написано! Треба жити, на мій розгляд, за Сковородою! І тоді все буде добре!

Кухарук: - Але в Сковороди філософія…

Микитенко: - Та, нехай це буде філософія!

Кухарук: - Непротивлення, філософія відсторонення! Є ще такий характер український, як Шевченко! Є ще такий характер, як Гоголь! Це ж різні характери, - Ну не може кожен бути Сковородою!

Микитенко: - Ну не може бути, але…

Кухарук: - Ви вибрали Сковороду!

Микитенко: - Я вибрала Сковороду!

Кухарук: - Але по характеру - ви Шевченко!

Микитенко: - Я по характеру – Лев!

Кухарук: - По характеру ви…

Микитенко: - Я, по характеру і гороскопу Лев!

Кухарук: - Ні, но те все зрозуміло, але, але ви революціонер! Ви не будете відсторонюватися, ви з горла видерете все що, що вам потрібно! Чи ні? Микитенко: - Ви знаєте, - час покаже, час покаже! Я поки що не зустрічалася з такою проблемою, щоб потрібно було щось виривати у когось! Єдине що я можу сказати, що, маючи пенсію 1500 грн. в мене ще й субсидію зняли! То я навіть не знаю, як я буду себе бачити у цих виборах, - за кого я буду голосувати! О так!

Кухарук: - Я зрозумів! Пані Вікторія, наш час завершується, ви маєте одну хвилину для того, щоб звернутися до українців, і сказати їм, що ви вважаєте за потрібне!

Микитенко: - Українці, я вас люблю! Я бажаю, щоб у нас все було в кожній оселі добре! Добро, тепло, щоб у нас було опалення, щоб у нас була гаряча вода! Щоб у нас був хліб насущний, щоб у нас була духовність! Щоб у нас були здорові діти! І щоб ми з вами жили довго і щасливо!

Кухарук: - Дякую, пані Вікторія!!! Шановні друзі, нагадаю вам, - ви дивилися програму «Кухарук», Яку спільно творять Інститут Політичного Управління, «Тб-7 Продакшн», Український Дім, Український Клуб! Ми з вами прощаємося, наступного разу ми зустрінемося 22 жовтня! У нас в гостях буде відомий політик, - Георгій Філіпчук! До побачення!

Микитенко: - До побачення!




 

 

        

                                                       До друку підготував Сергій Лукшин