ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Польща
ІНФОРМАЦІЯ


Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
ПАНОРАМА

Створили історію разом. Чи створимо майбутнє?

Створили історію разом. Чи створимо майбутнє?

Україно-польські відносини – чи не найболючіша після російсько-українських взаємин тема. Попри усі намагання забути минуле, люди часто усе одно пам’ятають лише ті моменти, що спричинили ворожнечу – визвольні битви проти поляків чи операцію «Вісла».

Втім, подальша історія дедалі частіше доводить – поляки щиро вірять у світле майбутнє України.

 

2012 рік. Україна та Польща організовують Чемпіонат Європи з футболу. Вболівальники, що відвідували матчі в обох країнах і знають польську мову, могли помітити одну неточність. У той час як Україна прийняла запропонований УЄФА девіз «Творимо історію разом», поляки відмовилися від нього й прийняли свій – «Творимо майбутнє разом». Пояснили це тим, що у польсько-українській історії і без того чимало неприємних моментів, які варто залишити у минулому і творити разом майбутнє. Та це лише дрібниця у порівнянні з тим, як Польща себе показала себе згодом.

 

У 2013 році в Україні почався новий період в історії – Українська революція. Ніщо не показало краще істинне обличчя інших країн щодо України, як реакція нашого найближчого західного сусіда. Польща увесь час показувала себе чи не найкраще. Коли почали з’являтися перші травмовані, поляки запропонували свою медичну допомогу, не тому, що здатні полікувати краще, а тому, що впевнені, що там міліція не буде стояти під дверима палати.

 

У той час, коли прем’єр-міністр Росії кричав, що президент не має бути ганчіркою, а має «душити Майдан», літак міністра закордонних справ Польщі вивозив поранених після сутичок.

 

Та й опинившись у Польщі бачиш, що все-таки вона переживає за наше майбутнє. Здавалося б, велика столиця Варшава має й інші теми. Втім, у самому серці міста, на Замковій площі, стоїть виставка, присвячена подіям 18-20 лютого на Майдані. Відчуття, що ти там був, не перестає переслідувати. Більше того – варшав’яни з цікавістю та співчуттям оглядають фотографії, зроблені, здавалося б, з самого пекла, а не з серця європейської столиці України, обговорюють та не можуть зрозуміти, як влада могла дійти до такого.

 

1 травня 2014 року. Польща святкує 10-річчя свого перебування в Європейському союзі. Здавалося б, свято, що присвячене лише їм. Столиця повністю заполонена національними прапорами. Але цікаво було й те, що зрідка можна було побачити й … українські. Здавалося б, аматорський вчинок, але надто вартісний для нас. Неабияк розчулив концерт, присвячений 10-річчю в Європейському союзі, бо ж закінчувався він на тлі української символіки. На сцену вийшов козак у вишиванці, виніс жовто-синій прапор. Тоді ведучі заявили на всю країну – «Ми щиро переживаємо за все, що відбувається в Україні, сподіваємося, що усі негаразди скоро закінчаться, Україна зможе сама обирати своє майбутнє». Це було найдостойнішим завершенням усього.

 

Справді, може врешті Україна зможе вибрати сама своє майбутнє?

 

Богдан Андрущенко