ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

ІНФОРМАЦІЯ
 
Герб
Прапор

Основні дані

Утворений:3 травня 1935р.

Населення:282 400

Площа:134 км2

 

Влада

Адреса адміністрації:Київ-02660, вул. О.Кошиця,11


Телефон : 564-90-10, 564-90-12
Факс: 564-96-65
                                            Електронна пошта : 
для юридичних осіб: zagvid@drda.gov.ua
для фізичних осіб: zvernennja@drda.gov.ua

Веб-сторінка:

            http://drda.gov.ua/

Голова :Сташук Віталій Филимонович

 

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
РОЗМОВИ

Дмитро ГАВРИЛЮК

Дмитро ГАВРИЛЮК
Про особливості українського політичного та громадянського поступу

Про характерні риси вітчизняного політичного та громадянського поступу, інтелектуалами-аналітиками сказано чимало, це правда. Проте, в даний час бажаю висловити і свої реноме.

 

По правді кажучи, на моє переконання в українській політичній практиці ми модеруємо насамперед неповноцінний хід виконання реформ, а їх своєрідний політичний анонс із локальними презентаціями на місцях, тим самим створюючи очікування скоро прийдешніх реформ.

 

На превеликий жаль це так, прикро, що не всі дійові актори та гравці посткомуністичної української політичної шахівниці це розуміють. Головне в цьому ракурсі, що не всі політичні суб’єкти визнають безальтернативність  необхідності провадження реформ, незважаючи на свою політичну присутність у «владного керма» чи «опозиційного воза». Натомість кожен новий уряд та склад більшості Верховної Ради України «надолужує» в політичній стратегії, витворюючи нові і нові стратегії розвитку держави України до 2015р., чи 2025р., чи ще прогнозованіше до 2050р.

 

Відразу скажу, що не вважаю ірраціональною практикою складання, мізкування  над тим, якою буде країна в політичному, економічному, культурному вимірах в найближчому майбутньому, але в мене є питання, чому здобутками своїх політичних (див. урядових чи парламентських) попередників не покористуватися і не нарощувати ефективність наявних механізмів. Чому в жодного уряду та президентів України нічого в мізках не поворухнулося, аби зробити комплексну інвентаризацію законодавства України, указів Президента та розпоряджень КМУ? Відповідь доволі проста – в модерній Україні й досі панує політичний острах до дієвих, «сміливих» вчинків державотворчого характеру та небажання діяти у фарватері політичної відповідальності.

 

Саме відповідальність, а точніше її мізерний масштаб в умовах сучасного українського владного Олімпу  призвела до того, що вона має нині таку невисоку політичну авторитетність, яка політологічною риторикою пояснюється категорією – низької політичної легітимності.

Влада має зрозуміти, що вона є нелегітимною. Доказовою базою є системні соціологічні зрізи громадської думки НУО на предмет політичної підтримки політичних гравців, інститутів, партійних брендів та політичних багатоходівок. Останні ж засвідчують, що як і парламенту, так і Президенту з урядом варто вийти із «дурману від влади» і вдихнути в свою публічну політику свіжий подих політичного реалізму та раціоналізму.

 

А що стосується громадянського поступу, то вважаю, що українству варто перейти, сказати рішуче «НІ» підтримці лінії свого функціонування, яку я умовну називаю «національного спостерігання за протіканням державотворчих конвульсій» до «учасницько-безпосереднього державотворчого поступу». Досить українцям забивати свої мізки «чеканням політичної, соціальної чи економічної манни», потрібна ініціативність в інтелектуальній дискусії та учасницький формат політичної культури кожного громадянина України.

 

 

 

політичний експертДмитро Гаврилюк