ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
ПАНОРАМА

ІМПЕРАТРИЦЯ-ПОЕТКА СВЯТА ЄВДОКІЯ

ІМПЕРАТРИЦЯ-ПОЕТКА  
 СВЯТА ЄВДОКІЯ

     Сьомого червня    5922 року від створення світу (  421 р. Р.Х.  ) в  столиці християнського світу у Костянтинополі було величне свято – молодий двадцятиоднорічний порфіронароджений Імператор Теодосій Малий, брав шлюб.

    Під час вінчання, що його проводив сам архієпископ  Костянтинопольський Аттік сестра імператора – благородна Елія Пульхерія Августа, не приховувала тріумфуючої посмішки. Адже саме вона знайшла для брата наречену – і розумницю, і вродливу, та ще й освічену.   А головне – молодий імператор майже втратив голову від кохання і вона, Пульхерія, буде як і раніше керувати  імперією та церковним життям.

   Народ  на вулицях найбільшого в світі  міста ( бо Рим на той час лежав у руїнах) безмежно радів, звісно і  в передчутті щедрого частування. Але були й такі що не дуже тим тішились. Відкрито ремсувати  було для черні небезпечно. Але й серед аристократії, не дуже те незадоволення вже й виказували. А привід був – імператор брав за дружину не дочку  володаря  якоїсь країни, навіть не дочку якогось можновладця, бо дівчат благородного походження,  охочих вийти за молодого імператора, в столиці вистачало. А женився він на простій «селючці» з провінційних Афін. Та ще й на колишній язичниці, що охрестилась десь з півроку тому. І це  Імператор, що керує церквою…

   Ця жінка, імператриця Євдокія, залишила свій слід в історії не лише як дружина імператора.  

 Нині  імператриця знана як свята Євдокія. Шанується як католичною, так і православною церквою (пам'ять 13 серпня).

А ще вона відома як визначна поетка, що випередила на кілька століть деякі тенденції та образи класичної поезії.

    Тож хто вона імператриця – поетка, свята  Євдокія ?

 

Свята Євдокія, ікона з мармуру інкрустована дорогоцінним камінням  ( Стамбул, археологічний музей)

    Вона була дочкою  філософа Леонтія, що викладав у Афінському атенеї (університеті) . До хрещення мала ім'я Атенаїда. В родині було ще два старших брата.  Як на той час,  Євдокія отримала досить гарну класичну елінську освіту. Вона знала риторику, астрономію та геометрію, математику та філософію новоплатоників. Знала всю тогочасну класичну  літературу як грецьку, так і латинську.    Славилась вмінням імпровізувати на будь-які теми та складати милозвучні вірши.

Історичні джерела, на які нашарувались пізніші  домисли та здогади, оповідають цікаву  історію  її заміжжя. Стверджується  немовби батько після смерті не залишив її  у спадок  навіть посагу, сказавши, що своїм розумом дочка доб'ється всього, що побажає. Нібито у пошуках справедливості Атенаїда поїхала до Костянтинополя, де проживала її тітка, щоб домогтися аудієнції у імператора.  Так чи не так, але опинившись у столиці вона привернула до себе увагу своєю освіченістю та красою. Поголос про неї дійшов до сестри імператора, котра ще невдовзі була регентом та вихователькою  при молодшому слабохарактерному браті.  Елія Пульхерія вже давно підшукувала наречену для брата. Познайомившись із Атенеїдою вона упевнилась, що кращої партії для брата годі й шукати і вона познайомила їх. Теодосій, як кажуть, відразу закохався. Було тільки одне «але» - язичництво претендентки. Але це не стало на заваді – язичниця прийняла християнство. Від цього шлюбу не був народженим  спадкоємець трону. У подружжя народився народилась тільки одна дочка – Євдоксія, котра згодом вийшла заміж за  римського імператора Валентиніана. Виконуючи давню обітницю – після заміжжя дочки поїхати у прощу ( а скоріше наслідуючи св. Олену, матір Костянтина), вона від’їжджає до  Єрусалима. По дорозі та в самому Єрусалимі вона засновує храми. З прощі вона привезла до Костянтинополя мощі св. Стефана, ланцюги апостола Петра, а також ікону святої Богородиці, що за переказами була написана євангелістом Лукою – Влахернську Божу Матір. Ця ікона була  на довгі століття оберегом Костянтинопроля. На час повернення з Єрусалима імператриця було на піку своєї слави.  І це не давало жити заздрісникам. Подружжя прожило щасливо  разом більше двадцяти років, доки наклепи та оговори не зруйнували їхнє щастя. У 441 р. імператрицю було звинувачено у недостойних відносинах і вона залишила столицю назавжди, переїхавши до Єрусалиму, де прожила останні вісімнадцять років свого життя. Вона пережила свого чоловіка та суперницю – сестру чоловіка.

   В Єрусалимі вона, всіма забута,  за свій кошт будувала храми, лікарні, монастирі та відбудувала міські стіни та ще писала вірші. Вона померла у 460 році та похована в базиліці св.. Стефана, нею збудованою. І вдячний Єрусалим назвав благовірну імператрицю,котра стільки для нього зробила «новою Оленою». Через декілька років по смерті її було канонізовано.

   Збереглося зовсім небагато віршів імператриці-поетки.  Є згадки про ранні вірши на честь перемоги над персами у війні 421р. та інші героїчні вірши.

 Ось вірш присвячений цілющому джерелу, де Євдокія лікувалась, захворівши при перших відвідинах Єрусалиму. Вважалось, що вірш втрачено і зовсім віднедавна він був знайдений,  викарбуваним на відкопаному камені біля того самого джерела у Гадарах (зараз територія  Ізраілю).

 

Гадарське  джерело.

Див чудових   багато у  житті  у своєму стрічала.

Тільки якими словами про тебе мені розказати

Тепле джерело? Поети про силу твою проспівали.

Міць твою з Океаном вогненним вони порівняли.

Ще із Пеаном,   дарителем щедрим  живильной вологи.

Тисячі хвиль, що ти народила в різнії боки течуть.

Ця хвиля гаряча, а та ось холодна, струмками дзвенять.

Джерел тут чотири рази по чотири б'ють із каміння.

Ось «Індиянка», «Матрона», «Ілля ось Святий» з «Репентиром»,

Ось «Антонин», «Галатея», «Росистий», а ось і «Гігея»

Тепле джерело велике, а також джерело маленьке.

Ось «Маргарита» та   «Піч старовинна» та знов «Індиянка»,

Але тільки інша та інша «Матрона». Та  ще джерела
є чотири.   Людям стражденним міць та здоров'я дарують.

На того, хто все це створив,  на Бога моє уповання.

Що людям дарунок на  благо навічне єси ти віддав.

Також вона перевела героїчним гекзаметром вибрані розділи із Старого заповіту:  книги Моїсея, Ісуса Навіна, Судей, Руфь а також пророцтва Захарія та Даниїла. Виклала поетично епізоди з  життя Христа. Але найкращою вважається поема про св. Кипріана, що складається з трьох частин. Це поетичне викладення відомої легенди про мага Кипріана та діву Юстину; про намагання спокусити діву чародійством; про переродження мага та прийняття ним Христа; про катування новонавернених християн та трагічну їх страту.     В цьому творі деякі образи та місця перекликаються із набагато пізнішими образами Мільтона, Данте, Гете.

Уривок з поеми « Кіпріан та Юстина»

 Діва цнотлива на світі жила на імення Юстина,

Едесій був батько її, а мати Клидонієй звали.

У місті великім, Антіохом збудованим, жили.

Там є долина, зору відрада, лавром поросла ущент

Там  кипариси додолу зеленії гілки схиляють.

Джерело там вященнее вологою срібною грає.

Муж хрестоносний там жив, Праїлієм він прозивався.

Істин небесних благих проповідник, розумний, поважний.

Світлою радістю та вірою чистою знаний він був.

Книги священні ретельно читав та молитви возносив.

Вірі святої навчав, проповідував речі пророків.

Діва Юстина  щоденно розумні  слова його чула.

Було її у кімнаті   віконце широко розкрито,

Те що виходило в двір цього поважного мужа.

Про  Бога діяння, зневажив що смерть, вона чула.

Про різдво той казав від пречистої діви Марії.

Про волхвів поклоніння, за  зіркою білою, котрі пішли.

Зірка вертеп їм вказала, де Бог народився на світ.

І вбачили в яслах дитятко, що світ переверне увесь.

Істини промінь в очі засяяв,  ангелів спів пролунав.

Сила  хреста їм відкрилась велика, знають напевно вони:

Людство від згуби навічно звільниться коштом страждання Христа.

 

О.  Курись