ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
ПАНОРАМА

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА КВІТНЯ

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА КВІТНЯ

19 квітня у приміщенні Українського кризового медіа-центру відбулась прес-конференція на тему «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА», де українські експерти обговорювали найголовніші події квітня.

Учасники прес-конференції:

  1. 1.       Юрій СТЕЛЬМАЩУК, директор «Українського дому».
  2. 2.       Роман КУХАРУК, голова правління «Українського клубу».
  3. 3.       Микола МЕЛЬНИК, директор аналітичної групи ЛЕВІАФАН.
  4. 4.       Тарас КОТОВ, голова правління ГО «Платформа ринкової економіки».
  5. 5.       Андрій ТКАЧЕНКО, партнер «APT-консалтинґ».
  6. 6.       Олег СААКЯН, голова «Єдиного координаційного центру  Донбасу».
  7. 7.       Валентин ГЛАДКИХ, експерт ГО «СЛОВО І ДІЛО».

ЗОЛОТА СЕРЕДИНА

Р.Кухарук: Доброго дня усім колегам, які є в цьому залі, яких нема в цьому залі, які є в Інтернеті,  які нас бачать, слухають. Прийшла третя середа місяця і ми традиційно вже проводимо «Золоту Середину» квітня. В нас традиційно три речі. Основна подія, або кілька основних подій на думку того чи иншого експерта у світі, в Україні і в суспільстві. Ми почнемо з Миколи МЕЛЬНИКА, директора аналітичної групи «ЛЕВІАФАН». Він розпочне наш невеличкий марафон, будь ласка.

М. Мельник: Дякую, пане Романе. Я спробую бути дуже лаконічним.

Якщо говорити про подію у світі, то це, безумовно, прекрасна відповідь США з приводу Росії і Сирії, де вони чітко артикулювали, що російська система ППО абсолютно безпорадна. Політика демократів, --  а це була політика цінностей, -- закінчилася. Тепер для адміністрації Вашингтона немає нічого опріч політики доцільности, і в цій політиці вони не будуть зупинятися ні перед чим. Навіть, якщо треба буде знищити декілька російських літаків, або навіть більше. Щодо політики у світі, і що мало дуже великий вплив на Україну, це голосування Європарламенту щодо надання Україні безвізового режиму. Я залишаюсь при цьому скептиком. Я вважаю, що не принесе безвіз у той формі, в якій він є, хочу нагадати, що ця форма була передбачена ще дорожною картою Януковича 2012 року, і що не принесе вона таких плодів, які чекають українці. Але все ж таки, велика репутаційна перемога України є. І це велика заслуга української дипломатії та українського народу. Єдине, що дуже збентежило, це заява пана БУРБАКА, який сказав, що він стояв на Майдані саме за безвіз. Хочеться сказати, що більшість стояло на Майдані, щоб таких панів Бурбаків не було при владі. Для кого ця революція закінчилась, а для кого ще триває.

Третя подія в Україні, я б  об’єднав, бо це, здається, було в один день, це так званий теракт у Балаклії, та вбивство  пана ВОРОНЕНКОВА. Щодо пана ВОРОНЕНКОВА, особисто на мою думку, це вбивство в центрі Києва свідчить лише про те, що було чітко артикульовано, що буде з кожним, хто спробує відкрити схеми ФСБ. При чому незалежно -- буде це людина з Росії, чи в Україні, чи взагалі у світі. А щодо Балаклії, то я б тут виділив лише один аспект. Те, що досі продовжується ця гарна «Кучмівська» тема, коли, щоб не відбулося в армії, це буде замовчуватися, так і наразі. Було видано тисячу версій, щоб створити інформаційний шум і, врешті-решт, справа чи то теракт, чи недбалість, вона буде спущена на гальмах. Дуже дякую.

Р. Кухарук: Дякую. Це був Микола МЕЛЬНИК, директор аналітичної групи «ЛЕВІАФАН». Зараз бере слово Олег СААКЯН голова «Єдиного координаційного центру  Донбасу». Будь ласка, ваші три події.

О. Саакян: Добрий день, шановні колеги і ті хто нас споглядають. Дуже дякую Українському кризовому медіа-центру за надану можливість.

Сьогодні тут говорити почну, мабуть, з загальносвітової події і ця низка подій, якщо об’єднати їх. Реакція США – це й томагавки, це й бомба в Афганістані скинута, і події навколо Північної Кореї. Ми бачимо, що у світі почалися вибори, фактично, на шерифа дикого Заходу, на який перетворився світ. Окрім країн, які почали діставати свої кольти, свою зброю, для того, щоб убезпечитись у світі, де сила права вже втратила свою вагомість, і набуло більшої ваги право сили, почали здобувати цю силу. І США почала в цьому гонку, щоб називатися шерифом, який буде мати змогу наводити порядок. Це перша подія загального масштабу.

Якщо про внутрішні події. Повністю погоджуюсь, мабуть, одна з ключових подій, їх дуже багато, тому виділити складно, це мабуть надання Україні безвізу. Це довгограюча історія. В короткостроковій перспективі я не бачу реальних плюсів і перемог для українського суспільства  і української держави, окрім самого факту того, що Україні дали цей безвіз, що є, безумовно, здобутком української дипломатії, українського суспільства і нашу велику стратегічну перемогу. Чому саме стратегічну, а не тактичну? Бо це зрушення, яке дасть свої плоди через роки. Це можливість, перш за все, налагоджувати зв’язки, і це один з ключових моментів, який може зробити незворотною інтеграцію України, більш плідну інтеграцію України, в західний політичний, економічний, світоглядний простір, частиною якого цивілізаційно Україна і  до багатьох сторіч окупації, яка приходила зі сходу, і сьогоднішня аґресія, яка є продовженням ганебної і негідної традиції нашого східного сусіда.

Якщо говорити про внутрішні події, то тут і відставки, і надто тривалий у часі звіт уряду, мабуть я на ньому і зупинюся. Мабуть найважливішою подією є звіт уряду, який дуже сильно затягнувся. І тут важлива не сама навіть подія, а оця характеристика і якість, що це було зроблено перед канікулами парламенту. Що це було зроблено, як винесені акції, декілька, беззмістовно складової, нібито, перевірки. І дали звіт, і не дали звіт. Проводилося в комітеті Верховної Ради формальна частина, яка є абсолютно пропрезидентським, пролояльним уряду, який не не пердбачав нібито иншого результату. І оця характеристика говорить про те, що в цілому уряд, на сьогоднішній день, безумовно, втримався, але впав у ситуацію інституального застою, коли вони не можуть реально показати власні результати і намагаються за допомогою різного інструменту розтягнути цей процес, розчинити його, роздробити на окремі акції. Уряд в дійсності боїться говорити про результати цього року. Більше того, порядок денний, з яким він виходить, це, фактично, чотири реформи, плюс ринок землі, які, по суті, я ще не чув. Тобто, уряд попрацював рік, а виходить лише з ідеєю декількох реформ, що для мене є однією з найзнаковіших подій місяця, що триває.

Р. Кухарук: Дякую. Це був Олег СААКЯН - голова «Єдиного координаційного центру  Донбасу». Зараз ми надаємо слово Андрію ТКАЧЕНКО, партнерові АПТ-консалтингу. Будь ласка.

А. Ткаченко: Дякую. У свою чергу я б хотів відмітити такі дві теми. Перше, це суспільно значима інформація стосовно ухвалення Верховною Радою закону «Про ринок електроенергії». І головною відмінністю для суспільства, інновацією є те, що, перше, законопроектом пропонується делегувати конституційні повноваження Верховної ради для регулювання певних суспільних відносин до органів виконавчої влади, що є прямим порушенням Конституції і звужує права громадян.

Наступне, це встановлення нової монополії банківської, щодо запровадження спецрахунків. У державних банках, з яких без платіжного доручення власника такого рахунка будуть списуватися кошти за електроенергію на рахунок і за алгоритмом, встановленим регулятором надавачу послуг, щодо постачання електроенергії.

І, третє, -- це припинення електропостачання споживачу за заявою компанії, яка буде продавати цю електроенергію, що, знову таки, суттєво звужує права громадян, закріплених Конституцією та иншими законо-нормативними актами, що діють на даний момент.

У правовому полі важливою подією, я б відмітив законопроект щодо внесення змін до процесуальних кодексів, в яких, перше, закріплюється адвокатська монополія, і наступне, це такі процесуальні моменти, щодо заборони, зловживання процесуальними правами, за якими, на думку суду, суд сам встановлює зловживання представником, тобто адвокатом, процесуальними правами і на підставі цього може зупинити провадження по справі. Наступне -- це подавати заяву до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а це, або зупинення його дії адвокатського свідоцтва, або повністю зупинення права зайняття його адвокатською діяльністю, яка, знову таки, досить суттєво обмежує, перше, це доступ до правосуддя, а друге, ставить в нерівні умови сторони, якщо суд захоче використовувати свої дискредитаційні повноваження на догоду тій чи иншій стороні. В мене все. Дякую.

Р. Кухарук: Дякую, Андрію. Це був Андрій ТКАЧЕНКО - партнер АПТ-консалтингу. Зараз Надаю слово Тарасу КОТОВУ, голові правління ГО «Платформа ринкової економіки». Будь ласка.

Т. Котов: Дякую за слово, Романе. Що ж, найбільш важливими у світовому масштабі подіями в останній час, це розвиток Панамського скандалу. Я маю на увазі вже реакцію офіційну Німеччини. Німеччина впроваджує власний план, яким вона приєднується до світової практики з приводу боротьби з ухилянням від сплати податків і відмиванням коштів. В рамках цього плану вони створюють розширення повноважень фінансової розвідки, а також додається Панама до списку країн, які мають підтримати автоматичний обмін податковою інформацією. Буде створено обов’язковий реєстр усіх бенефіціяльних власників і навіть буде створена можливість для журналістів і громадських організацій по світу їх заповнювати за певними правилами. Крім того накладаються санкції на банки і фінансових посередників, які  братимуть участь у створенні податкових схем. Тобто, у першу чергу, це буде стосуватись банків, аудиторів, фінансових консультантів, юристів, тощо. Крім того, такі ж саме санкції фінансові  накладатимуться також на замовників, тобто, якщо буде доведено факт замовлення саме схеми з податкової оптимізації, то кампанія замовник теж буде зазнавати фінансових санкцій в певному розмірі. Розширюється строк позивної давності  податкових справ до десяти років, тобто за рахунок того, що йде масове відкриття бенефіціалів, масовий обмін податковою інформацією, то, якщо навіть хтось зміг ухилитися зараз, то не факт, що в десятирічній перспективі в нього буде все добре.

Другою новиною в Україні, яка на мою думку, є набагато масштабнішою за так званий арешт і справу НАСІРОВА, є поява інформації про те, що є ручне втручання у систему електронного адміністрування ПДВ. Тобто мова йде про можливість податківців вручну збільшувати податковий кредит та повертати ПДВ певним фірмам. Питання вже йде про збитки на мільярди гривень. Основною проблемою є те, що це системна корупція. Якщо ми кажемо, що є там арешт, боротьба з НАСІРОВИМ, то це боротьба з корупціонером, а боротьби з корупцією ми не бачимо, тобто ніяких мітингів і якихось там реакцій взагалі про те, що в нас є, а втручання немає. Проте відповідальним про НАСІРОВА може бути виключно НАБУ, а відповідальних у ведення системи  і проголошення відсутності впливу дуже багато.

І третя новина – це те, що Національний банк України знову знизив облікову ставку, тобто кредитування бізнесу для нас все ближче, ставки за депозитами будуть зменшуватись, і інфляція буде залишатися в рамках таргету НБУ, тому це позитивна новина. Дякую, у мене все.

Р. Кухарук: Дякую, Тарасе. Це був Тарас КОТОВ - голова правління ГО «Платформа ринкової економіки». А зараз я надаю слово Валентину ГЛАДКИХ, експерту ГО «Слово і діло». Будь ласка, ваші три події – світова, українська і суспільна. Дякую.

В. Гладких: Я думаю, що майже все сказано і мені лишилось хіба що обгризти кістки. Якщо говорити про міжнародні події, то все буде обертатися навколо подій у Сирії, про ці томагавки дружні, які пролетіли до Росії. ТІЛЛЕРСОНА, всі ці заяви: «Ми б збили ракету, якби нас про це за два тижні попередили. А оскільки не попередили, то не так сталося». Ну якщо простіше, то це з одного боку позірне зростання напруги у стосунках між США і Росією. Ну а, що буде відбуватися за лаштунками, хто з ким перемовляється, важко сказати, тому що, сьогодні вночі там, знову ж таки, російська авіація вправлялася у мистецтві втікати від збройних сил США, там десь над Аляскою. Ну це безумовно результати референдуму у Туреччині. Я, чесно кажучи, не повністю знаю всю внутрішню «кухню» політичну, що там відбувається, але в будь-якому випадку боюся, якщо цей референдум стане насправді тим, про що говорять експерти, які там розбираються, або роблять вигляд, що розбираються у питаннях Туреччини, то це, з одного боку, посилення влади президента, з іншого боку, це шлях до повільної ісламізації суспільства і держави. Боюся, що Туреччина може зайти у серйозну зону «турбулентності», у якій  певні політичні сили  чинитимуть спротив однозначно. Зрозуміло, що ці політичні сили, можуть розраховувати на певну підтримку зовні з усіма наслідками для держави. Я далекий від думки тих людей, які вважають, що сильний політичний лідер, який сконцентрував в своїх руках максимум повноважень, це ґарантована сильна держава. Дуже часто навпаки. Реакція суспільства на пороби будь-якої людини може стати сильною, зазвичай, у перспективі послаблює цю державу.

Що стосується внутрішньої політичної події в Україні. Ну я думаю ми також вже говорили, так звана презентація ГРОЙСМАНА, яка чомусь називається звітом уряду. Це не є звіт уряду, і хто б там як не намагався назвати так, це є самообманом. Тому, що звіт уряду відбувається У Верховній Раді України відповідно до встановленої процедури, з відповідними політичними наслідками. Це постановка питання про те, щоб визнати роботу уряду задовільною чи незадовільною. Ну що у свою чергу може потягнути наслідки чи продовжувати уряду роботу, чи не продовжувати. Поки що точно продовжили шляхом від’їзду у відпустку на чотири тижні. До речі, я звертаюсь до наших кореспондентів, журналістів з проханням, те, що нам розказують, що Верховна Рада пішла на канікули це не правда. Вона не пішла на канікули. Верховна Рада на цьому тижні працює в комітетах, в депутатських групах, фракціях. Тому я просив би, щоб журналісти, експерти пильно простежили скільки засідань комітетів відбулося на цьому тижні, скільки відбулося засідань робочих груп. При чому не на рівні «чосу», а мусять всі вони оформитись до закону України «Про парламент» протоколами засідань. І коли ми побачимо, що ніхто не засідав за цей тиждень, ну мені б хотілося, щоб ми хоча б на інформаційному полі поставили це питання. Ну і з усіма наслідками для тих, хто цю «лапшу» нам  вішає. І потім вони поїхали працювати з виборцями, це називається. Вони ображаються коли говорять працювати в округах, тому що в округах потрібно працювати  -- в округах визначених законом про вибори. А з виборцями можна зустрічати і в Монако, і в Ніцці, там же також виборці. Депутат щиро обурився. Тому я б хотів, щоб ми запровадили своєрідний флеш-моб «обов’язково відвідай приймальню народного депутата України на тижні робити з виборцями» і, відповідно, доповісти результати. Ми з свого боку «Слово і діло» робили таке, коли вони в січні місяці минулого року  коли вони відмовились від парламентських канікул, і дійшли до висновку, що  тринадцять з тринадцяти мажоритарників у Києві жоден не працював. З 28 комітетів вид активності показало лише три комітети, відповідно всі інші не працювали. Це що стосується внутрішньополітичної ситуації.

Це дві події, але я думаю, що все вже сказали, тому я не хочу повторюватись. Я чув про ПДВ. Це величезна новела в Конституційному праві, в адміністративному праві, коли президент України, мабуть забули пояснити, зо державне управління трохи відрізняється від корпоративного управління. Там гендиректор на відчиняє ногами двері до підлеглих і  секретарок не ґвалтує на столі, тому що за це платять зарплатню. Тому мені реально хочеться почути реакції на такі інновації з боку президента України, що він ще буде адмініструвати реєстр платників ПДВ. Просто цікаво чи візьме він на себе частину відповідальності і всього негативу, щодо адміністрування цього податку, чи буде тільки розказувати, як він буде з цим боротися.

Р. Кухарук: Пане Валентине, будемо вважати ваш виступ реакцією суспільства на те, що ви сказали. Зараз я надаю слово директору «Українського дому» Юрію СТЕЛЬМАЩУКУ. В нього три події.

Ю. Стельмащук: В загальному принципі ключові речі сказані усі. Хотілося б додати до цього всього, що ми бачимо протистояння на світовій арені таких потужних, глобальних гравців. Дипломатія, домовленості, меморандуми, поділи переходить в таку серйозну фазу загравання м’язами. Ми бачимо, що світ в реальності, якщо дійсно дипломатичний такий хід не візьме ключову роль, то в принципі, військові конфлікти ми можемо спостерігати у перспективі. В загальному глобально це надзвичайно не добре, але для України відкривається ще один шанс дійсно знайти партнерів у боротьбі з сусіднім аґресором. Дякую.

Р. Кухарук: Дякую, це був Юрій СТЕЛЬМАЩУК – директор «Українського дому». А я дозволю собі теж сказати кілька слів про події, які відбулися у світі, в Україні і в суспільстві.

Боюся повторитись, але мушу. По перше, ТРАМП своїми томагавками під час візиту глави КНР до Вашингтону показав свою мову. Я погоджуюсь з Миколою МЕЛЬНИКОМ, це мова доцільності політичної. Там виникла проблема з КНДР. Ми знаємо, що КНДР грається в пінґ-понґ з Америкою, ті погрожують їм ядерною зброєю, а ті дають їм або гроші, або їжу, або щось там ще. ТІЛЛЕРСОН у Москві здається не знайшов спільної мови ні з ПУТІНИМ, ні з ЛАВРОВИМ. Але Америка навчилася в Росії використовувати зовнішні чинники для внутрішнього вжитку. Очевидно, що хвиля антипрезидентська у зв’язку з тісною дружбою його майбутніх чиновників з послом РФ у Вашингтоні -- з КИСЛЯКОМ, мусила якось перебитися зовнішніми чинниками. Деякі експерти кажуть, що не так багато томагавків полетіло, і попередили і все таке инше, але менше з тим. Важливий програш в євроскептиків у Амстердамі. Для України це позитив. Сподіваємося, що новий уряд і новий парламент, все ж таки, проголосують  наприкінці травня, або в наприкінці червня багатостраждальну угоду про Асоціацію з ЄС, бо лишилась одна ця країна. І дуже важливе для світової політики, для української в тому числі, це оголошення дочасних парламентських виборів у Британії, що стало несподіванкою для багатьох політиків Британії, для Євросоюзу, і можливо, для американських партнерів британського прем’єр-міністра. Ну і вибиває арґументи з рук наших і влади, і опозиції, які бояться виборів парламентських. Якщо Британія не боїться в такій ситуації, в якій вони є, то чого нам боятися.

Що стосується внутрішньо-політично українських речей. Патова ситуація у трикутнику парламент-уряд-президент, показує, що політична криза триває. Вона не вичерпана і  вона може привести восени до одночасних парламентських, президентських виборів, і причиною тут не є джерело влади. Джерело влади чекає, тому що воно не знає, що робити. Влада і опозиція каже, що на вибори не йдемо, на вулицю не йдемо, тому що біда. А що ж ми робимо? І міняється місцями у цьому трикутнику. Намагаються мінятися, але навіть помінятися не можуть. Тобто це тріо не виходить. Ми отримали безвіз, це добре. На перспективу багато є незадоволених, бо хочуть  до безвізу ще пару вагонів євро б нам привезли, кожному громадянину, щоб він мав за що їздити. Щоб президент чи прем’єр-міністр України особисто приніс кожному паспорт і так далі. Такі наші люди. Транш МВФ ми отримали, ми здається отримали, чи натяк на нього отримали. Дуже цікава гра з абонентською платою за газові труби. Мені здається це, як в анекдоті про козу, коли рабин радив козу завести до хати, через місяць вивести, оце й вони так граються.

Що стосується суспільства. Нас непокоїть, принаймні нас в «Українському клубі» непокоїть, наступ на громадянський сектор. Ми не ділимо  на ґрантоїдів, неґрантоїдів, внутрішню громадську організацію, зовнішню, антикорупційні, неантикорупційні. Ми всі єдині в громадянському секторі. Він не такий сильний, не такий монолітний і топтатися по ньому, як це робить влада, недоречно і не варто. Це нагадує поводження ПУТІНА зі своїм громадянським сектором. Якщо наша влада у війні з ПУТІНИМ хоче бути схожою на ПУТІНА, то вона робить хибні кроки. Дуже цікаво себе поводить міністр ОМЕЛЯН, який воює проти громадської ради при міністерстві. Він там наробив купу політичних, тактичних, міністерських, юридичних помилок. Тепер він знайшов громадських, чи громадянських штрейхбрейкерів, які сказали: «Ну та громадська рада була погана. Її не любив міністр, тепер треба, щоб міністр ОМЕЛЯН зробив таку громадську раду, яку б він полюбив». І коли міністр починає любити громадську раду, яку він створить, мені здається це вже не громадська рада, а щось инше. На превеликий жаль, парламентський комітет не проявив своєї рішучости у контролі і не показав, що в країні існує парламентський контроль над міністерством. Нема його. Парламентського контролю не існує. Так само не існує партійного контролю, тобто партія не впливає на свого міністра, який від її імені здійснює в уряді свою владу. Це теж погано, не дуже добре, тому що суспільство тоді не має сенсу в партійному житті, бо, якщо партія не впливає на своїх міністрів, то як суспільство може вплинути на таку партію. І в цьому місяці, принаймні, сталася цікава подія. Я дуже дякую Олегу СААКЯНУ за те, що він запросив мене на публічні дебати в агентство Українські Новини претендентів на голову, чи на президента суспільного мовлення. Були цікаві люди, вони мали свої програми, мали свої завдання. Дуже шкода, що не прийшли основні претенденти Олег НАЛИВАЙКО і АЛАСАНІЯ. Дуже дивно було почути, що АЛАСАНІЯ знову став керівником суспільного мовлення. Цього хлопця виніс колектив разом з профспілкою вперед ногами з цього мовлення. І він знову повертається. Я розумію, ми розуміємо в «Українському клубі», що насправді не переміг АЛАСАНІЯ, і не програв Олег НАЛИВАЙКО. Програв КОЛОМОЙСЬКИЙ, а виграв АВАКОВ. Але програло суспільство і воно не може називати себе причетним до суспільного мовлення. Воно не може його утримувати і чи захоче воно утримувати мовлення з таким керівником, який три роки керував, ми бачимо результат, ми бачимо наслідки його керування, як він буде керувати ми знаємо. Сьогодні, наприклад, все суспільство могло побачити на суспільному мовленні пряму трансляцію уряду ҐРОЙСМАНА. Коли суспільне мовлення ретранслює, або транслює засідання уряду без коментарів, без думки суспільства, воно не може бути суспільним, не може суспільним називатися.

В мене все. Якщо є запитання, будь-ласка, називайте себе, називайте до кого ваше запитання і ставте. Прошу.

Журналіст: «Інститут Лібералізму» до останнього спікера. Ви згадали про те, що інші не згадували. Про те, що перевибори в Великобританії, але також там піднімається повторний референдум в Шотландії про вихід із Великобританії. Тобто які ще тренди в інших регіонах можуть нас зачіпати? У Франції, наприклад, вибори готуються у першому турі, хоча би по Шотландії ваші думки.

Р. Кухарук: Хто в нас спеціаліст по Шотландії? Ніхто? У нас немає спеціаліста по Шотландії, на жаль. Я вам нічого не можу відповісти на це питання. Те що факт є Тереза МЕЙ оголосила парламентські вибори передчасні. Олег дозрів, будь ласка.

О. Саакян: Я не є спеціалістом, але один маленький момент додам. Там взагалі трошки складніша ситуація, бо є ще питання Північної Ірландії. І там також одним із ключових факторів стабілізації ситуації виступав Європейський Союз. Багато у чому приявність з Ірландією сухопутного кордону, тепер належить Європейського Союзу на цьому просторі, а до того це був внутрішній кордон. Там стоїть питання, як його перетинати, яким чином товари, плюс, якщо вводиться режим вільної зони торгівлі, то яким чином він взагалі буде діяти між Британією і США, Британією і Європейським Союзом, яким чином економічно вибудовуватимуться ці стосунки, тому тут спектр із Шотландією дуже й дуже складне питання, яке полягає не тільки  в площині політичної, наприклад, самоідентифікації Шотландії, як окремої країни, а це й пов’язано із синхронізацією цього процесу із європейським простором, синхронізацію економічною, синхронізацією в правовому режимі. Я думаю, що тут дуже багато елементів, які потрібно країні аналізувати і, які багато в чому будуть знаковими для всього європейського простору, для України в тому числі. Але просто я б не розглядав це виключно через Шотландію, а в цілому через європейські процеси і через процеси в сполучених королівствах в цілому.

Журналіст: Дякую за  можливість задати питання. Ігор ФІЛІПЕНКО, інформаційне агентство «Нація». Тут прозвучала від пана МЕЛЬНИКА, потім ще від декількох експертів згадувалась тема безвізу і власне це ще тема, яка започаткована за правління президента ЯНУКОВИЧА. Він ще пропонував, щоб Євросоюз проплатив 20 мільярдів доларів, як спонукання до підпису Євроінтеграції. Як  з цим процесом? Можливо після безвізу варто повернутися ще до цього питання. Потім по Турції мені цікаво, як наш уряд скористався цією можливістю, тобто чи є тут певні паралелі з діяльністю нашого уряду? І дозвольте ще поцікавитись, пане Романе, з приводу громадських рад в принципі, які зараз створені практично при кожній районній адміністрації, яка перспектива їх роботи? Наскільки антикорупційне законодавство взагалі здатне себе проявити на місцевому рівні за допомогою громадських рад, дякую.

М. Мельник: Щодо двадцяти мільярдів. Ну треба розділяти «зеківську» логіку, і в принципі, інтереси держави. Можливо якщо подивитися, щодо «зеківської» логіки він був абсолютно правий. Ви бажаєте від мене щось, дайте мені щось. Якщо ж говорити до державних інтересів, особисто моя думка, ще ніхто до кінця не порахував збитки від того, що Україна підписала вступ у СОТ, те що Україна підписала асоціацію. Наразі я бачу лише Україна іде в процес деіндустріалізації і я думаю збитки від цих процесів не пов’язані із Євроінтеграцією, вони просто є. А вони десь приблизні до цієї суми.

Щодо громадських рад. Ви правильно підняли питання, що дійсно їх дуже багато, а їх ККД занадто малий, але, в принципі, це хоч якийсь механізм тиску на державу, тому що громадська рада, Роман правильно сказав, міністр будь-який не має любити громадську раду, тому що останні мають тиснути на нього. Тиснути, щодо дотримання законів, тиснути щодо захисту, у першу чергу, інтересів громади. На жаль, держава і громадськість знаходяться иноді по дуже великих сторонах барикад, тому громадська рада і громадськість має контролювати державну владу, якщо громадськість бачить, що громадська рада не справляється треба у цьому допомагати, тиснучи в тому числі, на членів цієї громадської ради. Дякую.

О. Саакян: Стосовно ідеї ЯНУКОВИЧА. В нього дуже багато гарних ідей було. Я сподіваюся, що він їх зараз у Росії втілює у якомусь масштабі. Дякувати богу, в Україні ми ідей його не втілюємо, навіть не вислуховуємо. І ця ідея так само із цього кримінально світу, яка не має нічого спільного з міжнародною політикою, з міжнародними практиками.

Якщо говорити про громадські ради. Проблема у тому, що це не просто декоративна інституція, а це фактично дискредитація можливості впливу громадян, громадянського суспільства на процес ухвалення  рішень і політики генерування в рамках виконавчих органів влади. Бо в цьому випадку громадські ради виступають не просто декорацією, а легітиматорами того процесу, який відбувається, на який вони не можуть вплинути.

Але зупинюся більше на питанні Туреччини, яке ви поставили. В дійсності тут є момент, як на мене, доволі ганебний. Реакція України, мені за нього соромно, як українцю, тому що, фактично, ми, на прикладі Білорусі, на прикладі Туреччини, продемонструвати вихолощення власного одного з найголовніших капіталів, який ми здобули не так давно у новітній історії України. Це імідж України, як демократичної країни, країни яка в західному світі здобула своє місце, на сьогоднішній день, і яка готова боротися за цінності, готова відстоювати свободу і волю. І ми, на прикладі Білорусі, взагалі не було жодної реакції від України, які відбулися. Так само по Росії, де знову Україна не реагує, я загалі не можу зрозуміти чому Україна не критикує, офіційно Київ, ворога. Країна, яка окупувала частину території, Крим, веде війну проти нашої української держави. І ще з Туреччиною ми навпаки замість того, щоб не вступити в критику, але дати виважену реакцію на подобі всіх західних наших країн-партнерів, ми взагалі поздоровили з цим актом наступ на демократичні свободи і демократію як таку, що є неприпустимо. Якщо розібрати в цілому, на мою думку, ця подія приклад, якщо в позитивному руслі для самої Туреччини, це приклад ініціації світської Туреччини. Фактично я думаю ЕРДОҐАН не очікував таких результатів цього референдуму. І оцей баланс майже 49% НА 51% був сюрпризом, того, що світської Туреччини виявилось набагато більше у Туреччині, ніж навіть очікувала влада. Чому я кажу, що це ініціація. Оця світськість у сьогоднішньому поколінні дісталася у спадок. Вона не мала цінності. Референдум проявив, підбив підсумки і показав, що по західному узбережжі Туреччини, в урбанізованих реґіонах було не 49%, а було 60-70% проти референдуму активної частини населення. Себто, утворився розкол між прогресивно і архаїчно налаштованою частиною Туреччини. З цим потрібно буде жити турецькій владі. Вони випустили джина з пляшки. Це фактично, скриня Пандори, яка змусить ЕРДОҐАНА міняти політику, створювати систему балансу і стримувань всередині Туреччини, бо стару він розвалив. Більше того, ми побачимо розгортання курсу Туреччини з прозахідного на внутрішній дискурс, відмову від такої активної євроінтеґрації, бо вона багато у чому для ЕРАДОҐАНА була ширмою для демонтажу системи армійської, системи армійського впливу на внутрішній порядок денний, запобіжника від диктатури. У західному світі роль армії винятково мілітарна. І Туреччина під шумок західної європеїзації намагалась зменшити після подій невдалого перевороту інспірованого, не інспірованого, імітованого, не імітовананого, але ЕРАДОҐАН використав їх для того, щоб демонтувати. Відповідно ця декларативна прозахідність відпадає. На фоні відновлення, умовно кажучи, пантюркізму такого собі, новітнього пантюркізму, це взагалі перестає бути актуальними для сьогоднішнього політичного режиму Туреччини. Для України основний урок з цього, що на сьогоднішній день у періоді неоднозначности загальнополітичної ми будемо бачити становлення певних намагань стати диктаторами  у багатьох країнах. І нам потрібно буде навчитися, як нам не здавати власні цінності, але вміти використовувати зовнішній контекст для посилення власних національних інтересів. У зовнішній політиці немає братських народів, немає в нас на сьогоднішній день друзів, немає місця емоціям. Ми входимо у період міжнародної «турбулентності», коли всі будуть закриватись у собі для виживання. І головне завдання політичної еліти пронести власну державу через період розпаду Ялтинсько-Познанського миру до нового світового порядку. І тут нам потрібно навчитися жити у цих умовах «турбулентності» і це завдання для української політичної еліти, бо це один із наріжних каменів для виживання української держави, і можливо навіть посилення в цих складних умовах.

Р. Кухарук: Дякую, Олеже. Я відповім на свою частину цього питання. Ми не будемо грати в ігри влади, і зокрема цього міністра. Ми не будемо брати участі у його оперетковій громадській раді. Але ми переконані, що цей міністр у червні покине свій пост разом із своєю радою, якщо встигне зробити свою улюблену громадську раду. І тоді прийде нормальний міністр, який розуміє, що таке демократія. Який не буде втручатися у механізми створення і буде нормальна громадська рада. Я не тримаюся за своє місце у громадській раді при Міністерстві  інфраструктури. Було цікаво працювати, було цікаво працювати із спеціалістами. І те, що наша ініціатива, бо саме ми виступили з ініціативою запросити на засідання громадської ради лідера партії «Народний фронт» ЯЦЕНЮКА, лідера фракції «Народний фронт» БУРБАКА, і керівника парламентського комітету ДУБНЕВИЧА. Саме це спричинив розпуск громадської ради. Це означає, що громадськість в Україні жива. Що вона має свої механізми, болючі кнопки для влади, на які треба тиснути. І все! І тоді ми отримаємо відповідь адекватну, але ОМЕЛЯН не поневажив громадську раду, він поневажив себе як політичну фігуру, і завдав нищівного удару по своїй політичній силі, яка мала -2% довіри, тепер матиме -3%. Дякую.

Всім дякую за участь. Сьогодні ми закінчуємо нашу роботу. Це була «Золота середина» квітня. Наступного разу ми зустрінемось, сподіваюсь, 17 травня в цьому ж залі, в цьому ж складі і будемо констатувати, говорити про те, що відбудеться за місяць. Дякую за увагу, до побачення.

До друку підготував Володимир ШТЕРНОВ.