Ви багато говорили і говорите про виселення татар із Тавріди-Криму – навіть відзначаєте День цієї трагедії 18 травня. Це добре.
Тож розкажіть будь ласка і нагадайте слухачам (глядачам) про виселення з України «всех украинцев» за наказом Г.К.Жукова і Л.П.Берії – сталінських комуністичних соправителів.
За наказом № 0078/42 від 22.06.1944 року.
Документальний матеріал для теми додаю:
1. Текст наказу.
2. Матеріал дослідження ( УПА врятувала всіх українців од вигнання в Сибір).
Для висвітлення теми рекомендую запросити на радіо і ТБ пана Лук’яненка Левка Григоровича, дослідника цієї теми і автора праці «Маршал Г.Жуков і Україна у другій світовій війні»; а також директора Інституту Національної пам’яті пана Вятровича В.М.
З повагою
Директор Інституту політичних наук м. Харків,
Голова Харківської обласної організації
ВУТ політичних в’язнів і репресованих А.К.Здоровий
МОСКВА-СТАЛІН-БЕРІЯ-ЖУКОВ
«Выслать в отдельные края Союза ССР всех украинцев».
Займаючись пошуком матеріалів про ОУН-УПА в Центральному державному архіві громадських організацій України (колишній архів Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПУ), я виявив документ, що, на мою думку, становить неабиякий інтерес для широкого загалу. Пропоную його читачам «Літературної України» [«Літературна Україна», від 27. 02. 1992 p.] (мовою оригіналу).
Василь МАРОЧКІН, Доктор історичних наук
«Совершенно секретно
ПРИКАЗ №0078/42
22 июня 1944 года г. Москва
ПО НАРОДНОМУ КОМИССАРИАТУ
ВНУТРЕННИХ ДЕЛ СОЮЗА ССР
И НАРОДНОМУ КОМИССАРИАТУ
ОБОРОНЫ СОЮЗА ССР:
Содержание: О ликвидации саботажа на Украине и о контроле над командирами и красноармейцами, мобилизованными из освобожденных областей Украины.
П.1 Агентурной разведкой установлено:
За последнее время на Украине, особенно в Киевской, Полтавской, Винницкой, Ровенской и других областях, наблюдается явно враждебное настроение украинского населения против Красной Армии и местных органов Советской власти. В отдельных районах и областях украинское население враждебно сопротивляется выполнять мероприятия партии и правительства по восстановлению колхозов и сдаче хлеба для нужд Красной Армии. Оно, для того, чтобы сорвать колхозное строительство, хищнически убивает скот. Чтобы сорвать снабжение продовольствием Красной Армии, хлеб закапывают в ямы. Во многих районах враждебные украинские элементы, преимущественно из лиц, укрывающихся от мобилизации в Красную Армию, организовали в лесах «зеленые» банды, которые не только взрывают воинские эшелоны, но и нападают на небольшие воинские части, а также убивают местных представителей власти. Отдельные красноармейцы и командиры, попав под влияние полуфашистского украинского населения и мобилизованных красноармейцев из освобожденных областей Украины, стали разлагаться и переходить на сторону врага. Из вышеизложенного видно, что украинское население стало на путь явного саботажа Красной Армии и Советской власти и стремится к возврату немецких оккупантов. Поэтому в целях ликвидации и контроля над мобилизованными красноармейцами и командирами освобожденных областей Украины:
ПРИКАЗЫВАЮ:
- 1. Выслать в отдельные края Союза ССР всех украинцев, проживавших под властью немецких оккупантов.
- 2. Выселение производить:
а) в первую очередь украинцев, которые работали и служили у немцев.
б) во вторую очередь выслать всех остальных украинцев, которые знакомы с жизнью во время немецкой оккупации.
в) выселение начать после того, как будет собран урожай и сдан государству для нужд Красной Армии.
г) выселение производить только ночью и внезапно, чтобы не дать скрыться другим и не дать знать членам его се
мьи, которые находятся в Красной Армии.
3. Над красноармейцами и командирами из оккупированных областей установить следующий контроль:
а)завести в особых отделах специальные дела на каждого
б) все письма проверять не через цензуру, а через особый отдел
в) прикрепить одного секретного сотрудника на 5 человек командиров и красноармейцев
4. Для борьбы с антисоветскими бандами перебросить 12 и 25 карательные дивизии НКВД.
Приказ объявить до командира полка включительно.
Народный Комиссар Внутренних Дел Головнокомандуючого, який водночас був і верховним тира-
СоюзаССР БЕРИЯ ном найкровожерливішої імперії світу.
Отже, виселенню підлягали фактично всі українці, бо «под
Зам. Народного Комиссара Обороны властью немецких оккупантов» опинилася вся Україна. Як
Союза ССР Маршал Советского відомо, - не зі своєї волі, а через стратегічні прорахунки
Союза ЖУКОВ майбутнього генералісимуса і Політбюро ЦК ВКП(б)-КПСС,
Верно: начальник 4-го отделения які не тільки розв'язали руки Гітлерові, а й употужнили рейх
полковник ФЕОДОРОВ матеріально і не в останню чергу щедрими поставками ба-
(ЦЦАГОУ, ф. 1, оп. 70, спр. 997, арк. 91). гатств української землі.
Всеімперський гнів на Україну кремлівські деспоти ви-
ВІД редакції. У доповіді на закритому засіданні ношували давно.
XX з'їзду КПРС 25 лютого 1956 року «Про культ особи та Документи, передусім з колишніх компартійних схо-
його наслідки» М.С. Хрущов, говорячи про «масове висе- вищ, утім числі й надтаємного особистого фонду Сталіна, лення зі своїх рідних місць цілих народів», заявив: розкриють ще не один моторошний за своєю жорстокістю
«Українці уникли цієї долі тільки тому, що їх надто злочин. Обнародувано ж нещодавно директиви Леніна
багато і нікуди було вислати. А то він би їх виселив про необмежений більшовицький терор, нечувані
Далі в дужках ремарка — «Сміх, пожвавлення в залі». підступність та варварство, аж до планів спалення міста Очевидно, присутні сприйняли це повідомлення не як Баку. Хочеться сподіватися, що проясниться ситуація і історичну реалію, а як певну -гіперболізацію, породжену стосовно лиховісного наказу №0078/42, який, на щастя, ейфорією викриття культу особи Сталіна та не був реалізований.
- емоційністю Микити Сергійовича. Та, як видно Дослідження істориків повністю підтвердили факт цьо-
з наведеного документа, доповідач не перебільшував, го злочину проти українського народу.
і було тут не до сміху. Українці, пам'ятайте цей страшний злочин Кремля!
Ясна річ, що таку глобальну акцію було задумано з бла
гословення Політбюро ЦК ВКП(б)-КПСС, та й з ініціативи Верховного
УПА ВРЯТУВАЛА ВСІХ УКРАЇНЦІВ ОД ВИСЕЛЕННЯ В СИБІР.
КАЖЕМО: «ВСІХ УКРАЇНЦІВ, і це правда, бо в наказі тому сказано: «выслать в отдельные края Союза ССР всех украинцев, проживавших под властью немецких оккупантов ...
«Выселение производить:
А) в первую очередь украинцев, которые работали и служили у немцев.
Б) Во вторую очередь выслать всех остальных украинцев, что знакомы с жизнью во время немецкой оккупации. »
В 1941 році з України було вивезено на Схід, за Волгу 1 550 крупних підприємств з технічною документацією, основним контингентом його кваліфікованих працівників і керівництвом. Всього на Схід встигли вивезти — «евакуіровать» понад З, 5 млн працездатних людей... Біля 6 млн чоловіків було мобілізовано Красною Армією....
Німецькими окупантами було вивезено на роботи в Німеччину теж понад 3.5 млн працездатних українців...Всього за роки війни Україна втратила понад 15,5 млн свого населення. Було зруйновано повністю чи частково 14 тисяч населенних пунктів. [Див. «Украинская ССР в Великой Отечественной войне 1941 -45 гг.», Укрполітіздат, Київ, 1965р.].
Отож і справді Наказом передбачалося виселити з України практично все населення. Так Кремль віддячував українцям за їхні жертви і внесок в Перемогу у Другій світовій війні.
Судячи з відомих історикам матеріалів, Наказ Кремля №0078/42 від 22. 06. 1944 р. про виселення в Сибір усіх українців готувався у відомствах ККВД (Л.П. Берія) і Міністерства оборони (Г.К. Жуков) під пильним оком В. Молотова з осені 1943 р. — після успішних, але украй кровопролитних боїв за форсування Дніпра і захоплення невеличких плацдармів на його правому березі.
Так, коли на військовій Нараді в штабі фронту в листопаді 1943 року було вказано на непідготовленість новобранців з українських сіл і надзвичайно велику кількість їх, утоплих і загиблих при форсуванні Дніпра, маршал Жуков Г.К. зауважив: «Чем больше хохлов мы утопим в Днепре, тем меньше останется отправить в Сибирь».
Тобто, ідея виселення українців вже тоді витала в середовищі вищих військових зверхників і КПРС.
В січні 1944 року Проект Наказу було подано верховному головнокомандуючому Сталіну. Але Сталін, усвідомлюючи масштаби цього заходу та ще й під час бойових дій на території України, побоявся чи засумнівався в продуманості і доцільності його саме в цей час.
По-перше, він відмовився особисто цей наказ підписати. Хоча, як найвища тоді в країні посадова особа, Голова Комітету оборони мав би підписати такого сорту документ, як те він зробив у лютому того ж року стосовно виселення чеченців, інгушів, татар та інших народів. Вирішив порадитися з М.С. Хрущовим, що був тоді першим Секретарем ЦК КП України.
Ось що згадує про ці події кол. чільний працівник Секретаріату ЦК КПРС, кол. депутат Верховного Совета СССР, близький соратник М.С. Горбачова, Николай Куценко (живе в Москві), президент благодійного фонду «Відродження» РФ:
«Коли Сталін показав М. Хрущову Проект Наказу, Хрущов відповів йому: «—Товарищ Сталин, это невозможно! Нет в таком количестве подвижного состава и нет столько НКВД-истов, чтобы организовать этот выезд... Мы этим только подтолкнем взрослое население Украины в банды Бандеры».
Сталін відповів: «Хрущ, ты говоришь просто так. А у меня есть человек, который не на словах знает, что такое Банде-ра. Он был там.» До Сталіна було запрошено генерала Судоплатова. Судоплатов підтвердив слова Хрущова, наголосивши, що відміняти директиву не потрібно.
Слід спочатку покінчити з Бандерою і бандерівщиною, а потім виселяти українців. І з того часу, ця директива знаходиться в теці генсека КПРС, сьогодні — президентів Роси.
Колись мені доводилося спілкуватися з М.С. Горбачовим. Я запитав його, чи він це бачив? Він сказав, що бачив це. І багато чого іншого, що бачив, але про що не може говорити.» [Див. «Інформаційний бюлетень», від 06.11. 2008 p., інтерв'ю в ст. «Україна ні в Євросоюзі, ні в НАТО не буде, доки не обірве гнилу мотузку, якаїїз'єднує з Кремлем»].
Фальсифікатори історії — комуністи і промосковські шовіністи намагаються «оббілити» дію цього злочинного Наказу брехнею про те, що він буцім-то не був виконаний. Однак організатор виконання цього Наказу в Україні, тодішній міністр внутрішніх справ УРСР генерал Рясной свідчить: «Он был выполнен частично. И я имел к этому прямое отношение. Мне этот приказ привез из Москвы один из заместителей наркома внутренних дел. И было сказано, что за активную деятельность против Красной Армии со стороны ОУНовцев, выступления «боевок», за враждебное отношение к русскому народу товарищ Сталин приказал