1. Чи можете Ви чітко означити своє місце у літературі?

 Я поет другого, а то і третього штибу. Багато кого знаю. Не вважаю себе графоманом, не вважаю себе генієм. Творчість мою видати не пропонують. Та і я не сильно розумію кому поезію пропонувати.

2. Ставлення до клясики. Кого бракує у літературному обігу?

Все ще бракує витісненого покоління. Валентина Отрощенко наприклад. Я чую знову пригадані імена з цього покоління. Але їхня творчість не видається так багато. Попри те, же лишилося серед них не так багато живих представників.

Ще як не дивно, не вистачає ґрунтовного переосмислення літератури соцреалізму. Саме тих хто писав у цьому стилі з ідеологічних міркувань. Згадують Тичину, але при тому майже не згадують Бажана. Хоча він теж доволі майстерно писав.

3. Чи бракує Вам ринку продажу книжок  та ринку авторського права в Україні?

 Мені бракує якісних перекладів (наприклад філософія майже вся що я знаю перекладена антична, а сучасників майже не перекладають). Мені бракує запиту видавництв на щось окрім романів. Навіть нонфікш український почали активно видавати тільки нещодавно, ледь не до початку повномасштабки.

4. Охарактеризуйте стан сучасної української поезії, назвіть імена.

Активні молодіжні спільноти у Дніпрі, Харкові і Хмельницькому. Поети у віці, але активно роблять події - у Житомирі, Черкасах. Ситуативні великі події, але потужна об'єднана спільнота людей ріжного штибу - у Кам'янському. Центр літературного життя зараз у Львові.

У Київі як на мене період застою. Відбулося розшарування на поетів досвідчених які виступають на фестивалях та роблять індивідуальні літературні вечори; і на молодь яка зараз активно події не створює. Першим не дуже цікаво залучати до своїх подій молодь, плюс багато хто з активних організаторів на війні і не може залучатися. Молодь узагалі здається не цікавиться створенням подій. Щоправда може на холодний період стане більш активно.

Я читаю Михайла Жаржайла, Ярослава Гадзінського, Олега Коцарева, Юрія Ліщука, бо вони зараз доволі активні. Чекаю книжку Олександра Мимрука. Цікавлюся творчістю Ярини Чорногуз. З молодих поетів я читаю Олексія Долгульова, Аду Єлагіну, Дарія Лажневського, Аліну Стаменову. Ну насправді молодь я не знаю особливо де читати, якщо є телеграм канал чи особисто знайома, то читаю. Читаю ще лауреатів конкурсу «Антивидавництва», бо якісну поезію друкують.

5. Охарактеризуйте стан сучасної української прози, назвіть імена.

 На прозі я не знаюся. Знаю, що видавництва «Дім Химер», «Чорні вівці», «Темпора» зараз активні. Є ще чудовий ресурс «Аркуш», де фантасти викладають коротку прозу.

6.Охарактеризуйте стан сучасної української драматургії, назвіть імена.

 Абсолютно не в курсі що там відбувається. Ніби драматурги варяться у власному театрально-кіношному соку.

7.  Чи здатна українська література  не просто вижити  в  лавині бездуховності, яка вкотре  захопила спільноту,  а створити індивідуальні стації спротиву?

 Я не думаю що є бездуховність. Просто ще не усі поети розуміють, що можна писати не лише про своє життя.

8. Яким Вам бачиться майбутнє української літератури?

Було б добре якби ми взаємодіяли більше з зарубіжними поетами. Видавали їхні переклади, а вони наші. Це вже є але поки фокус на далекі країни, а не на наших ближніх європейських сусідів. Плюс було би добре створювати більше творчих освітніх проектів. Є школа «Літосвіта», яка опікується прозаїками, але цього мало.

Катерина ЧАЙКА