1.Ти київець до мозку кісток. За віщо любиш се місто і як ставишся до не-київців, які понаїхали?

Та за що я люблю Київ...я люблю це місто за  його велику історію, за вітер на схилах, за Дніпрові хвилі, за свічки каштанів весною запалені. Люблю Київ за Динамівський дух адже Динамівський дух і Київський дух - це синоніми. Люблю Київ за зелений шарф правого берега  і за вічність цього міста. Як можна не любити місто, яке одне з небагатьох на усій земній кулі є вічним!?:)

Я до усіх, хто приїжджає, ставлюся однаково -- однаково добре. Сам, коли приїжджаю кудись, то намагаюся поважати закони, порядки, правила поведінки того міста або місця. де я перебуваю. Того ж  вимагаю буквально од тих, хто приїжджає до Київа. Иншими словами --  приявність раґулізму у собі не дає права його проявляти у соціумі або зі своїм статутом до чужого монастиря не лізуть. Якщо людина притомна, адекватна – то  вона сприймається нормально у будь-якому середовищі, у будь-якому місті, у будь-якій країні.  Ну,  а,  вибачте,  якщо людина говорить і поводить себе  урозріз з моральним уявленням оточення, у якому знаходиться, то, запевне, не варто цій людині перебувати у цьому середовищі.

2.Поезія на радіо – од ідеї до реалізації. Які підводні течії?

Ну під час війни підводні течії це у першу чергу війна!

Ну а якщо говорити безпосередньо про передачу, то передача авторська, тому і займаюся майже повністю у 99% нею. А на це  достатньо часу не є та й варто зазначити, що не в усіх галузях. необхідних для просування  продукту я спеціаліст або розбираюсь. Не варто забувати, що гарний результат ув основному приносить команда, команди немає, тож і результат відповідний.

Треба зазначити, що на сьогоднішньому інтернет-ринку -- україномовному інтернет-ринку  -- це дійсно ледь не єдина передача, що має у собі таку велику кількість поетів ріжного калібру, які живуть і творять не тільки у Київі, а і  поза межами Київа, адже були непоодинокі випадки, коли ми говорили не тільки з представниками Київа та Київської области., а із представниками Івано-франківської области,  Харкова, Херсона, Житомира

І ця передача --  вона дає можливість поетам – підкреслюю,  ріжного калібру -- продемонструвати свою творчість більше ніж на 10 людей ,адже усе ж таки радіо Київ - це Київ та Київська область, не говорячи в=уже про інтернет-джерела радіо Київ.

Звісно, хотілося би більше спілкування з поетичною спільнотою.  Поетична спільнота дуже неоднорідна -- це люди мистецтва -  люди думки ,а значить  вони геть  не на психологічній поверхні --  кожен занурений у себе або у суто у свій  доробок,  що у чомусь заважає просуванню на загал  української поезії як такої але це суто моя думка і можливо я помиляюсь.

3.Коли буде книжка текстів кращих розмов?

Я ношуся з цією ідеєю уже котрий рік. Уласне, буквально за півроку од початку передачі ця ідея виникла потім сенс цієї ідеї підкреслив Роман Кухарук, який зазначив, що треба це робити, але мені багато чого не подобається, тому я не хочу сказати, що я перфекціоніст чи ідеаліст -- мені не дуже хочеться робити посередній продукт. Поки що я у думках, які формулюють цю книгу.  Не хочеться просто робити інтерв'ю на папері так що я готуюсь але не полишаю ці плани.

4.Що тебе привело до КУПІДОНА?

До Купідона мене напевно привело моя колишня діяльність у якости режисера масових свят, організатора подібних заходів і одчуття того, що зараз це треба, оідчуття того, що людям треба відволікатися і треба якось допомагати, -- допомагати фронту. Ми не можемо похвалитися величезними сумами у Купідоні, але те,  же ми збираємо, систематично, конкретним людям, а то і цілим  бригадам - таке є.

Ну і плюс мені було цікаво уже не тільки слухати вірші але і бути частиною цієї, не можу сказати індустрії,  але принаймні системи.

Мої плани, моє бачення подальшої долі і розвитку літературно-музичної кнайпи Купідон сподобалось уласнику, мої дії теж йому  сподобалися  і ось я арт-директор Купідона.

5.Чим одріжняється твоє арт-директорство од попередників?

Особливо нічого не можу сказати щодо арт-директорства попередників, оскільки те, же я пам'ятаю у нульових, коли я декілька років активно тусувався у Купідоні як гість, клієнт закладу. Там був блюз, там був рок-н-рол, там були веселі усілякі заходи, але тоді я не цікавився так особливо літературною течією, я більше усе ж таки був у музиці. Зараз у Купідоні звучить більше бардівська пісня, поп-рок,  иноді гіп-гоп, фанк, реґі.  Більше діджейської музики, хоча треба зазначити, що і до мене тут були і грали діджеї, неодноразово.

Що мені дуже хочеться додати більше нових облич, молодих облич при тому не утратити корифеїв і постійних гостей, які зараз під час війни не так часто заходять. У нас є там до 10 людей нами шанованих, які постійно приходять до нас чи то перекусити чи просто посидіти, попрацювати за комп'ютером чи почитати або поспілкуватися з нами, ну а решта 8000 наших живих підписників і одвідувачів за 30 років звісно далеко не усі в Україні  і, на жаль, не усі узагалі можуть прийти.

Тож омоложення аудиторії Купідона - це наша головна мета в усіх проявах – літературних, музичних і так далі.

І звісно допомога ЗСУ так як можемо. Наразі це дві пріоритетні позиції.

6. 30 літ КУПІДОНУ. Що скажеш?

Скажу що за 30 років це ж стало легендарним місцем не просто у Київі,  а і в Україні. Кількість шевченківських лауреатів, кількість представників влади, кількість представників вищих ешелонів шоу-бізнесу оід андеґраунду до "махрової" попси приходять, проводять час, иноді виступають, але що радує, що вони приходять сюди не тільки виступити а просто приходять провести час, ось у чому річ! І звісно, їх така кількість за 30 років, що Купідон уже став намоленою мистецькою кнайпою.

7. 600 ПЕРШИХ КАВ. Твоє ставлення до сего явища?

Цей захід був улаштований 11 років тому, організований був Олександром Ірванцем і Федором Баладіним. Я не уважаю ,що цей захід мій, я уважаю, що я повинен просто підтримувати його..

Значимість цього заходу --  довготриваючого заходу -- величезна. Особливо популярний цей захід був звісно коли його постійним модератором був його засновник Олександр Ірванець. Зараз захід ПЕРША КАВА,  який починається кожну суботу о 13:00, продовжує активну діяльність у літературному процесі,  і треба сказати, що це ледь не єдиний захід в Україні, де за свою поетичну творчість можна отримувати щось -- у даному випадку це кава.  І не треба платити за виступ. Що другий засновник цього заходу і власник закладу Федір Баландін є дуже потужним українським культурним меценатом. Тому не дивно,  що у центральному літературно-музичному закладі України розвивається літературна майже усі осередки, які можна знайти у місті Київі,  де можна послухати поезію і почитати свої вірші  -- це усе діти ПЕРШОЇ КАВИ,  це усе випускники ПЕРШОЇ КАВИ --  вони розбилися по своїх районах і там продовжують розвивати літературу,' українську поезію.

Купідон і ПЕРША КАВА назавжди залишАться центральним місцем збору київських і українських поетів ріжного калібру, ріжного віку, ріжного віросповідання, ріжної статі і ми любимо за це Першу Каву. Тож Перша Кава триває Перша Кава навряд чи зупиниться, а скоріше за все не зупиниться ніколи.

7.Ти привів у КУПІДОН стенд-ап, джем. Що у планах?

Дивись --  я як привів стенд-ап  у Купідон так і вивів його звідти. Я би дуже хотів, щоби до нас приходили стенд-ап-виконавці і можливо ми по-новому колись з кимось з них одновимо нашу співпрацю.

А джем, я уже говорив до мене тут були джеми, не знаю наскільки вони були схожі на те, же робимо ми, але наш гіп-гоп, фанк джем це гіп-гоп, а гіп-гоп як і Перша Кава і Купідон don't stop!

За ним з київських реґі,  даб діджеїв, учасником колективу Vexlarsky - діджей Boochaman. Ми кожну неділю увечері  намагаємося присвятити декілька годин музиці, ріжноманітній музиці ув основному це нешвидка, повільна, подекуди лампова музика під яку можна посидіти, можна потанцювати, можна спокійно поговорити перед робочим тижнем.

Так що у планах музика , музика і звісно література!

8.У КУПІДОНІ нема викидали. Як справляєшся з небажаним елементом?

Купідон - це місце, куди в основному приходять висококультурні люди. Той раґулізм, який може потенційно проявлятися у стінах нашої літературної кнайпи, -- він ситуативний, тимчасовий як будь-яка емоція  -- швидкоплинний. Людям, які мають низький рівень культури, не цікаво у нашому закладі, вони туди не потрапляють. Поки що серйозних ситуацій не виникало. Усе , що було, можна було залагодити і ми узгоджували спокійно. Не знаю, можливо колись нам і треба буде мати  подібних  людей,  але на сьогоднішній день, повторюся,  до нас приходять виховані і культурні люди і ми їм вдячні за це!

9.Що у мріях?

Я напевно скажу тривіальну фразу,  але мої мрії, щоб закінчилась війна, ми перемогли, я об'єднався зі своєю родиною -- це мої мрії.  Вони супроводжуються багатьма під-мріями але про них я не скажу – хочу, аби  вони здійснилися.

9.Розкажи про сім’ю – дружина, син, донька.

Так, дружина, син,  донька.  Донька старша - Олеся, син молодший – Іван.  Ріжниця між ними --  2 роки. Живуть не в Україні зараз, як у багатьох, не скажу де, не люблю розповідати про родину. Живуть, розвиваються, ростуть. Усе нормально.

10.Що побажаєш читачам нашого агенства?

Я хочу побажати читачам вашого агентства активної співпраці з вашим агентством. Що таке активна співпраця читача з агентством ну звісно це сприйняття продукту агентства обов'язкові коментарі тобто думка ваша особиста адже журналістам цікаво знати, літераторам цікаво знати,  що ви думаєте --  це дуже важливо і необхідно! Повторю ще раз --  бажаю плідної співпраці з читачами і читачами з агентством і най ваша громада росте поширюється і залучає більше і більше людей!

Дякую за розмову

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ