На запитання інформаційного агентства УКРАЇНСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КЛУБ НАЦІЯ відповідає письменниця, авторка історичних романів Оксана ЗЕНЕНКО.

--Херсон як літературний феномен України: се поет Анатолій Кичинський а прозаеса Алла Тютюнник – «ЖИВА І СКОШЕНА ТЕЧЕ В МЕНІ ТРАВА», ДАЛІ ПОЛЬОТУ СТРІЛИ  (де прототипом  великй український письмак Іван Григурко) – повість і фільм Василя Вітера. Кого ще назвете?

Письменник і драматург Микола Куліш був родом з Херсонщини, значна частина його життя минула ув Олешках, які дарували йому натхнення на творчість. Це також і поет та письменник Микола Братан, і автор історичних романів Віктор Вальд, і письменник Олександр Меньшов, котрий, на жаль, загинув на фронті у листопаді 2023 року, і авторка якісної підліткової прози — Юлія Чернієнко, і Барбара Можаровська, яка написала роман про Анну Київську… Узагалі наш Херсон багатий на літераторів. 

--Чому історичний жанр?

По-перше, історією України я цікавлюся ще зі шкільних і студентських років. Мені подобається її досліджувати, дізнаватися нові факти та подорожувати місцями, де відбувалися важливі історичні події. В історії ніщо не минає безслідно, кожна подія чи політичне рішення мають причинно-наслідкові зв’язки, що часто тягнуться століттями. А по-друге, я переконана, що нашу справжню історіографію сьогодні просто необхідно популяризувати, адже у часи Російської імперії, а потім і радянщини вона була не один раз переписана та спотворена під страшенним диктатом  Москви. Своє завдання  бачу у поданні складних історичних подій та постатей у легкому, художньому стилі, який спонукатиме читачів дізнатися більше про певну епоху чи певну особистість.Крім того, до кожного твору я додаю перелік використаних історичних джерел, які ретельно обираю для роботи.

--Хто є для вас узірцем у сьому жанрі?

Ще у студентські роки я читала багато і зарубіжних, і вітчизняних класиків, які працювали у цьому жанрі. Маю і улюблені твори, але назвати когось із них узірцем не можу, бо у кожного з них є чому повчитися. Зараз читаю своїх колег і бачу, що якісні твори історичного жанру у нас є, що дуже і дуже тішить. Для мене важливо, щоб у такому романі автор дотримувався історичної складової, а не підлаштовував її під свій сюжет. Художні персонажі не мають порушувати хід історичних подій, а повинні захопливо провести ними читача.

--Як вам бібліотека на Вишгородській?

У бібліотеці на Вишгородській я модерую історико-літературний клуб «Відродження», куди щоразу запрошую сучасних істориків-дослідників, етнографів, краєзнавців із цікавими доповідями та новими відкриттями, а також своїх колег – авторів історичного жанру з літературними новинками. Крім того, веду рубріку на сторінці бібліотеки у фейсбуці#Історія_України_тільки_факти та прямі ефіри на історичну тематику по п’ятницях, у тому числі і спільні — з науковцями Національного заповідника «Гетьманська столиця» з Батурина. Саме для цієї роботи мене й запрошувало керівництво закладу, тому я задоволена нашою співпрацею, адже почуваюся, так би мовити, на своєму місці.

--Чому «УКРАЇНСЬКИЙ ПРІОРИТЕТ»?

Тому що видавництво «Український пріоритет» спеціалізується на виданні саме історичної літератури: художньої, написаної на основі наукових джерел, і науково-популярної. Для видання моїх творів це дуже вдалий варіант.

-- Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик. Микола Міхновсьский, Павло Скоропадський. Чому саме сі постаті?

Тому що політичний і військовий досвід цих історичних діячів у стосунках з Москвою є корисним для нас. І особливо сьогодні, в умовах чергової війни з Росією. У їхній боротьбі -- багато важливих уроків. Крім того, діяльність таких гетьманів як Петро Дорошенко та Пилип Орлик довго була прихована від українців, бо надто вони невигідні персонажі для імперської та радянської історіографіїй. А постать Івана Мазепи була узагалі спотворена, що, безумовно, є брехливою московською пропагандою. Певно, лише сьогодні ми поступово відкриваємо для себе справжнього Мазепу, який не лише вивів свою країну з руїни і сприяв її економічному та культурному злету, але і кинув виклик знахабнілому у роки Північної війни Петру І. Зокрема, про це красномовно писав у своїх записах Пилип Орлик: «Він знехтував усім, що було йому найдорожчого на світі, знехтував і самим життям, аби піднести свою вітчизну і визволити її від ярма московського…»

--Як ставитеся до критики?

Будь-яка критика покликана бути арґументованою, тактовною та конструктивною, без переходу на особистості. До такої критики я ставлюся спокійно та  беру її до уваги.

-- Чи відчуваєте свого читача?

Так, звісно. Мої читачі — це шанувальники жанру історичного роману у літературі і небайдужі до теми української історії. 

-- Що очікувати од вас після Скоропадського?

Поки що це таємниця. Не люблю розповідати про ідею та тему нового твору, коли він ще на початковій стадії розробки. Анонсую зазвичай тоді, коли уже написана бодай половина рукопису. А роман «Ад’ютанти України», який став одним із переможців конкурсу від Українського інституту книги у травні, має побачити світ цього року. Чекаємо.

--Що побажаєте читачам нашого агентства?

Перемоги та мирного неба під синьо-жовтими стягами! Прихильності долі та здійснення усіх сподівань і надій! Цікавтеся історією України, адже безліч відповідей про наше сьогодення знаходиться там, у нашому минулому!

-- Дякую за розмову.

Розмовляв а розпитував Василь ВЕЛИМЧИЙ