24 січня 2013 року в приміщенні Київського міського Будинку вчених відбувся творчий вечір письменника та історика Романа Коваля з нагоди висунення його книжки «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею» на Шевченківську премію. Вечір знаного історика викликав величезну цікавість серед киян – навіть камерна зала Будинку вчених не змогла вмістити усіх охочих до зустрічі з Романом Ковалем, які бажали з вуст автора почути, ким насправді був Михайло Гаврилко і чому відомості про нього стали відомими лише тепер.

Письменника прийшли привітати народні депутати від Всеукраїнського об‘єднання «Свобода» Олег Панькевич, Юрій Сиротюк та Юрій Бублик. Також виступили знані митці: голова національної спілки кобзарів Володимир Єсипок, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, відомий український кобзар Тарас Силенко. Окрім того, на вечорі був присутній Володимир Сухаренко – голова Рунівщинської сільської ради, до складу якої входить хутір Гаврилків, де жив сам Михайло Гаврилко.

Голова Національної спілки кобзарів Володимир Єсипок привітав письменника з виходом у світ його нової праці та урочисто презентував посвідчення члена Національної спілки кобзарів.

Багато теплих слів-привітань сказали й народні депутати. Виступаючи перед присутніми, заступник Голови ВО «Свобода» Олег Панькевич наголосив, що книга про Михайла Гаврилка є свідченням того, як потрібна українцям сьогодні правда про героїчне минуле.

«Михайло Гаврилко – скульптор, воїн і борець за Українську Державу, – зазначив Олег Панькевич. – Він був і січовим стрільцем, і учасником боротьби на Великій Україні. Завдяки працям Романа Коваля кожен українець зможе дізнатися про правдиву боротьбу на сході України в 20-30-ті роки минулого століття. Якщо б 21 рік тому українське суспільство знало цю правду, то сьогодні ми не мали б проблеми з розумінням боротьби ОУН-УПА.  Адже ОУН-УПА є практично наступником холодноярців. Саме тому чинна влада так активно нищить сторінки визвольних змагань як УПА, так і Великої України».

Заступник Голови ВО «Свобода», народний депутат Юрій Сиротюк, виступаючи перед присутніми, зазначив: «У справі одного із повстанських отаманів початку національно-визвольних змагань початку двадцятого століття було написано: «обчитався Шевченка і став бандитом». Окупанти завжди називали бандитами, тих, хто вів боротьбу за визволення власної нації. Чинна влада – ідейні продовжувачі справи совєцьких окупантів – теж людей, що читають літературу про Бандеру та Шухевича, книжки Романа Коваля називають бандитами й терористами. Чинна влада, як і совєцькі окупанти, усіх, хто обчитався Коваля, мріє кинути за грати. Як це вже зробила із так званими «запорізькими терористами», що зруйнували незаконно встановлений ідол ката української нації Сталіна. Так само, як це робили з родиною Павличенків у Києві, що кинули виклик судівському свавіллю, чи так званими «васильківськими терористами», яких звинувачують лише в намірі зруйнувати ідол Лєніна в Борисполі. Кожен свідомий українець – терорист в очах нинішнього режиму. Кожного режим хоче знищити чи запроторити нас за грати. Тому жодної мови про компроміси з окупантами бути не може. Ні з табачніками, що методично нищать все українське, ні з Ганною Герман, що сидить у другому ряду на цій презентації. Усі, хто служать окупантам, – колабораціоністи, й вони однаково винні перед українською нацією.

Та головне в книгах Романа Коваля, які уже давно стали народними і варті найвищих відзначень, передусім – Шевченківської премії, – це те, що вони вчать не просто відновлювати історичну пам'ять, а кличуть на боротьбу проти будь-якої несправедливості в неправди проти всіх окупантів. Бо насправді й далі актуальними залишаються слова, які Михайло Гаврилко волів написати на пам’ятнику Тараса Шевченка: «Або здобути, або живим не бути».

Під час свого виступу Роман Коваль зізнався, що надто прискіпливо ставиться до своєї роботи, а кожна нова книга потребує дуже багато часу на вивчення всіх деталей. Тому не поспішав видавати свою останню працю, поки не розкрив усі таємниці ще однієї визначної особистості. Роман Коваль відкрив широкій громадськості нову постать для прикладу та наслідування. І цією постаттю став Михайло Гаврилко – художник, скульптор та воїн армії УНР – справжній борець за Українську Державу. Він міг збудувати вражаючу кар’єру митця в Європі, але серце тягнуло на Батьківщину, де і пролив свою кров, будучи схопленим та спаленим чекістами.

Наприкінці вечора Роман Коваль презентував присутнім двосерійний фільм про головного героя своєї книги та нагадав, що це була не остання презентація. Наступна зустріч із киянами відбудеться уже 7 лютого.