ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Донецька
область
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Назва:Донеччина

Утворена:2 липня 1932 року

Код КОАТУУ:14000

Населення:4 449 636

Площа:26 517 км²

Густота населення:171,17 осіб/км²

Телефонні коди:+380-62

Обласний центр:Донецьк

Райони:28

Міста обласного значення:18

Міста районного значення:24

Райони в містах:21

Смт:131

Села:874

Селища:244

Селищні ради:81

Сільські ради:253

Номери автомобілів:АН

Інтернет-домени:donetsk.ua; dn.ua

Обласна влада

Адреса:83105, м. Донецьк, б-р Пушкіна, 34

Веб-сторінка:http://www.donoda.gov.ua

Голова ОДА:Близнюк Анатолій Михайлович

Рада:Донецька обласна рада

Голова ради:Шишацький Андрій Володимирович

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
ПАНОРАМА

ТЕХНОГЕННА ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГАРАНТУЄТЬСЯ

ТЕХНОГЕННА ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ГАРАНТУЄТЬСЯ

Донецькі фахівці розробили механізм ліквідації підземних пожеж, що має величезне науково-практичне значення для розвитку вугільної галузі

Підземні пожежі, що виникають у вугільних шахтах, завдають величезних матеріальних збитків, а їхнє приборкання — процес дуже тривалий. Це підтвердила й аварія на донецькій шахті імені М. Калініна, де в лютому 2012 року в одній із виробок загорілося дерев’яне кріплення. Певний час усі зусилля, спрямовані на ліквідацію пожежі, не дали позитивних результатів. Виправити ситуацію вдалося тільки завдяки спорудженню ізоляційних перемичок та затопленню місця пожежі — заходам, які розробляли за участі фахівців НДІГС «Респіратор». Це тільки один із багатьох прикладів ефективного використання на вітчизняних шахтах методів ліквідації підземних пожеж, представлених у науково-практичній роботі «Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ (теорія і практика)». На думку багатьох фахівців, ця робота відповідає сучасним потребам вугільної промисловості, тому закономірно її вважають одним із головним претендентів на здобуття Державної премії України.

Уперше, вперше, вперше

Комплексну роботу представив Український державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України. До авторського колективу ввійшли знані й авторитетні у науковому світі фахівці, які поставили собі головну мету: гарантувати техногенну та екологічну безпеку під час розробки вуглегазових родовищ. А домогтися цього вони пропонують на підставі результатів фундаментальних досліджень щодо формування та еволюції напружено-деформованого стану масивів гірських порід, процесів метаноутворення і масоперенесення.

Безперечно, автори виконали значний обсяг роботи, яка охоплює великий діапазон наукових і практичних завдань. Зокрема зміст наполегливих пошуків відображають 18 монографій, 330 статей, 54 авторських свідоцтва та патенти за період 1985—2012 років, а ще за результатами роботи захищено 6 докторських та 11 кандидатських дисертацій. Основні розділи такі: 1. Формування та еволюція напружено-деформованого стану масивів гірських порід при експлуатації вуглегазових родовищ. 2. Рівноважні фазові стани і масоперенесення в системі «вугілля-метан», втрати її стійкості. 3. Аспекти формування небезпечних скупчень метану у вугленосних покладах. 4. Техногенна і екологічна безпека розробки вуглегазових родовищ і ліквідація наслідків аварій на вугільних шахтах.

Наукова новизна — те, що вперше встановлено: механізми формування та еволюції напружено-деформованого стану масиву гірських порід і втрати його стійкості під час розробки вугільних родовищ; механізми процесу масоперенесення метану у вугільних пластах і його десорбції; закономірності формування ділянок підвищеної газонасиченості за рахунок вуглеводнів глибинного походження. Також розв’язано фізичну задачу вибору структурної моделі вугілля і механізму руху метану у вугільній матриці, створено та впроваджено мобільну підйомну установку АСППУ-6,3, яка забезпечує можливість проведення аварійно-рятувальних та ремонтно-відновлювальних робіт у шахтних стовбурах глибиною до 1400 метрів. А ще показано, що в процесі свого розвитку зміна напружено-деформованого стану масиву навколо виробок відбувається стрибкоподібно, послідовно проходячи дискретний ряд рівноважних станів, фізико-механічних властивостей вмісних порід, що відповідають певному співвідношенню і рівневі гірського тиску. Ця обставина докорінно змінює сучасні уявлення про процеси формування й еволюції напружено-деформованого стану в масивах гірських порід.

Також авторам спільної праці вдалося розробити надійний і ефективний метод визначення деформованого стану підроблювальних будівель за їхнім залишковим деформаційним ресурсом з урахуванням горизонтального і вертикального зсуву під час розтягування чи стиснення земної поверхні.

Наука і труд поряд ідуть

Практичне значення роботи «Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ» переоцінити дуже важко, оскільки це саме той випадок, коли від теорії до практики — один крок. Приміром, розроблені теоретичні уявлення про формування та еволюцію напружено-деформованого стану масиву гірських порід під час відпрацювання вугільних пластів уже знайшли практичне втілення в розробленні за останні 10 років близько 100 рекомендацій та висновків з питань раціонального планування гірничих робіт, розташування, охорони та підтримки гірничих виробок за заявками вугільних підприємств. Це стосується й інших положень науково-практичної роботи.

«Особливо важливе наукове значення має визначення механізмів формування та еволюції напружено-деформованого стану масиву гірських порід і втрати його стійкості під час розробки вугільних родовищ, — вважає доктор геологічних наук професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки Микола Євдощук. — А головним практичним значенням для впровадження у розробку комплексних вуглегазових родовищ Донбасу є визначення закономірностей формування зон підвищеної газонасиченості та руху метану у вугільній матриці».

Таку саму високу оцінку спеціалістів отримали розроблені в комплексній роботі методи прогнозування зон підвищеної газонасиченості, технології й засоби ефективного закріплення нестійких гірських масивів, інженерні рішення, що забезпечують надійну експлуатацію будівель і споруд у складних гірничо-геологічних умовах, спеціальні мобільні системи для аварійно-рятувальних робіт та інші положення, які в сукупності точно і повністю відповідають «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року», схваленій Кабінетом Міністрів.

«Оновлення шахтного фонду, розробка принципово нових технологій видобутку вугілля, що мають збільшити продуктивність праці й рівень безпеки гірників, — усі ці вимоги подальшого розвитку вітчизняної галузі є в колективній роботі «Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ (теорія і практика)», — стверджує головний інженер ПАТ  «Шахтоуправління «Покровське» Євген Халімендіков. — Вона складається з фундаментальних і прикладних досліджень, які грунтуються на створеній теоретичній базі, має велике практичне значення для освоєння великих глибин у майбутньому і дає практичну віддачу вже сьогодні у вигляді шахтного обладнання нового технічного рівня, що використовується і приносить вагомий технічний ефект». 

До речі. Упровадження наукових розробок авторів дало змогу отримати значний соціальний ефект за рахунок підвищення безпеки праці шахтарів і паралельно досягти економічного ефекту в розмірі 218 мільйонів гривень. А ще видобуто близько п’яти мільйонів тонн вугілля під забудованими територіями без руйнування будівель. 

Павло КУЩ

 

http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/tehnogenna-ta-ekologichna-bezpeka-garantuyetsya/