ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Донецька
область
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Назва:Донеччина

Утворена:2 липня 1932 року

Код КОАТУУ:14000

Населення:4 449 636

Площа:26 517 км²

Густота населення:171,17 осіб/км²

Телефонні коди:+380-62

Обласний центр:Донецьк

Райони:28

Міста обласного значення:18

Міста районного значення:24

Райони в містах:21

Смт:131

Села:874

Селища:244

Селищні ради:81

Сільські ради:253

Номери автомобілів:АН

Інтернет-домени:donetsk.ua; dn.ua

Обласна влада

Адреса:83105, м. Донецьк, б-р Пушкіна, 34

Веб-сторінка:http://www.donoda.gov.ua

Голова ОДА:Близнюк Анатолій Михайлович

Рада:Донецька обласна рада

Голова ради:Шишацький Андрій Володимирович

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
РОЗМОВИ

"БУЛО ТАКЕ ЧУДОВЕ ВІДЧУТТЯ ЄДНОСТІ!"

На Донеччині завершив роботу табір, присвячений відродженню національних традицій

«Моя земля — мій край прекрасний», — етнодуховний табір з такою назвою нещодавно відбувся у селі Многопілля Донецької області. Проект об’єднав мешканців Заходу та Сходу України, селян та містян, дорослих та дітлахів заради відновлення національно-культурних традицій країни. Що виросло на такій «землі», «Дню» розповіла учасниця програми, художниця з Горлівки Ольга ВЕРЕЩАГІНА.

— Взяти участь у проекті мене запросила одна з організаторів, Олена Бідованець із Товариства українських студентів-католиків «Обнова»: вони шукали місцеву майстриню з розпису, і я із задоволенням погодилась, — розповіла Ольга. — Спочатку моє завдання полягало у проведенні майстер-класу з петриківського розпису для дітей та учасників табору, але потім ми домовились, що на це заняття я підготую авторські ескізи  — поєднання «петриківки» та Марії Приймаченко.

— Чим етнодуховний табір відрізняється від звичайних таборів відпочинку?

— Основна ідея полягає у відродженні національних традицій та української самобутності, духовному збагаченні молодих українців. Людина не може відчувати себе цільною, якщо не пам’ятає свого коріння. У таборі діти навчались українських пісень, знайомились із українським декоративно-прикладним мистецтвом: розпис хати, писанкарство, плетіння ляльок-мотанок, вишивання. Ще учасники табору дивились інсценівки традиційних вечорниць, сватання, а ввечері збирались біля ватри.

— Ви самі відкрили щось нове в Україні та її жителях під час участі у «Моїй землі...»?

— У проекті працювали волонтери із Західної України, і було таке чудове відчуття єдності. Вільне спілкування українською, музика наших улюблених сучасних виконавців та поезії Шевченка поєднали незнайомих людей. І такі табори в селі Многопілля планується проводити щороку.

— А якими ще проектами ви займаєтесь зараз?

— Я працюю архітектором у ТОВ «Антип АРТ-БУД». Зараз у нас триває колективна робота над проектом пам’ятника поету Степану Руданському у Вінницькій області, скульптори — Петро Антип та Дмитро Іллюхин. Також працюємо з проектом реконструкції фонтану на площі Фестивальній у Запоріжжі, автор проекту — Петро Антип. Як поет, цього року брала участь у літературно-художньому проекті «Хвиля» видавничого дому «Чорнильна хвиля». Вірші пишу з 13 років, якось випадково потоваришувала з «Хвилею» на «Вконтакті». У них з’явився поетичний проект на конкурсній основі, я пройшла відбір, а потім ми довго вирішували: українські чи російські поезії друкувати — я пишу двома мовами. Врешті, мала публікацію в україномовному альманаху «Мить у кишені». Є ще проекти, які, сподіваюсь, реалізуються з часом.

До слова, нещодавно «День» мав нагоду більше дізнатись і про Петра Антипа, який очолює художньо-будівельний комбінат ТОВ «Антип АРТ-БУД». Як розповіла його колега Марина Стрельцова, він «займається громадською діяльністю, поширює патріотичні книжки в Донеччині, популяризує українську культуру і мистецтво, влаштовуючи часто за власний кошт зустрічі місцевих мешканців з сучасними українськими письменниками, художниками і громадсько-політичними діячами, зокрема: Левком Лук’яненком, Сергієм Пантюком, Ірен Роздобудько, Олегом Короташем, Еммою Андієвською та іншими».

Марія ПРОКОПЕНКО, Донецьк
Рубрика: 
Газета: 
http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/bulo-take-chudove-vidchuttya-iednosti