ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Волинська
область
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Назва:Волинь

Утворена:4 грудня 1939 року

Код КОАТУУ:07000

Населення:1 057 214

Площа:20 143 км²

Густота населення:52,6 осіб/км²

Поштові індекси45ххх

Телефонні коди:+380-33

Обласний центр:Луцьк

Райони:  16

Міста обласного значення: 4

Міста районного значення:7

Райони в містах:0

Смт:22

Села:1054

Селища:0

Селищні ради:22

Сільські ради:379

Номери автомобілів:АС

Інтернет-домени: lt.ua, lutsk.ua

Обласна влада

Адреса:43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9

Веб-сторінка:

http:www.voladm.gov.ua

Голова ОДА:Клімчук Борис Петрович

Рада:Волинська обласна рада

Голова ради:Грицюк Анатолій Петрович

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
ПАНОРАМА

ДВА ЮВІЛЕЇ КНЯЖОГО МІСТА

ДВА ЮВІЛЕЇ КНЯЖОГО МІСТА

Стародавній Володимир-Волинський відзначив 1025-ту річницю з часу першої писемної згадки про нього — у своєму стилі й зі своєю аурою

Це одне з найдревніших міст України, місто-легенда, яке цікаве і мешканцям, і гостям. А його нинішнє розташування на кордоні з Євросоюзом обіцяє перспективне майбутнє. Одним із центральних заходів урочистостей став святковий молебень, який єпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир відслужив на найбільшій площі міста, водночас відзначивши й іншу, не менш значущу подію, 1025-річчя хрещення Київської Русі. Ця річниця також є знаменною для Володимира на Волині, бо у селі Зимне, що поруч із містом, знаходилася зимова резиденція князя Володимира, який Русь хрестив. І чудотворна зимненська ікона Богоматері, перед якою по вірі вашій і нині відбуваються зцілення, була, стверджують перекази, тим святим образом, яким константинопольський патріарх благословляв шлюб князя з грецькою царівною Анною.

Місто вже багато років традиційно відзначає свої іменини в день пам’яті святого рівноапостольного Володимира. Головною подією залишається фестиваль української естрадної пісні «Володимир», який відбувся уже вдвадцяте і давно отримав всеукраїнський статус. І так само традиційно, щоб зберегти володимирський стиль і володимирську ауру, святкування Дня міста організовано за рахунок самих володимир-волинців. Коштами діляться й організації, й приватні особи. Фінансовий звіт опісля публікується в міській газеті. Цьогоріч спонсорами іменин рідного міста стали понад 500 установ і осіб! Вперше відбувся фестиваль аматорських фільмів «Я люблю своє місто!», на якому було представлено 17 стрічок.

От тільки б більше було уваги від держави до міст із такою славною історією — тоді вони могли б стати справжньою туристичною «родзинкою»...


Петро САГАНЮК, володимир-волинський міський голова:

— Сподіваємося, що кількома святковими днями відзначення ювілею міста не обмежиться. Адже ще багато чого потрібно зробити, аби воно могло заявити про себе більш значуще. Прийнято постанову Верховної Ради про відзначення цього ювілею, але це не той документ, який підкріплюється коштами. Звичайно, у міру можливостей територіальної влади ми облаштували місто, як зуміли, тим більше, що жителі мають володимирський гонор і взяли в цьому активну участь. Проте плануємо ще завершити благоустрій одного з проспектів, який намічали зробити до ювілею, але й через погоду, й через брак коштів не змогли цього зробити.

Таке місто, як наше, мало б бути надбанням країни, держави, як це ми бачимо в сусідній Польщі. Наразі ж у нас така увага часто тільки декларується. А це перлина держави, яка потребує особливої уваги й окремого фінансування. На берегах Луги понад тисячу років тому судилося постати одному з наймогутніших осередків української державності, тут був центр великої європейської держави — Галицько-Волинського князівства, а князь Данило Романович став першим в історії України королем Королівства Галичини і Володимирії. Тут плекався, загартовувався у жорстоких боях, кувався волею мудрих і мужніх володимирських князів український дух, який відображений в одній із найважливіших пам’яток слов’янської писемності — Галицько-Волинському літописі. Уродженцями міста є відомі діячі різних епох: Йосафат Кунцевич, Омелян Дверницький, Олександр Цинкаловський, Арсен Річинський, Агатангел Кримський, мученик Арсен Мацієвич та багато інших.

Богдан ЯНОВИЧ, науковий працівник Володимир-Волинського історичного музею:

— Володимир-Волинський — місто, яке зацікавлює туристів, це одне з найдавніших і найкрасивіших міст України. Перша письмова згадка про нього зафіксована у літописі «Повість минулих літ» під 988 роком. Уже в XII столітті у Володимирі діяло 12 церков. Нині у місті збереглося сім храмів XII — XX  століть, які є окрасою історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», привертає увагу туристів городище X         століття, розташоване майже в центрі міста, працює історичний музей. Усього за 5 км від Володимира — стародавній Зимненський жіночий монастир, утворений у 1001    році. За 12 км від міста, в Устилузі, — музей всесвітньо знаного російського композитора Ігоря Стравінського. Тож любителям старовини є що подивитися.

Як доказ цього — враження, які залишають туристи. Бувають приватні туристи, які прибувають із родинами або й поодинці. Географія цьогорічних гостей Володимира така: мандрівники з Луцька, Ковеля, Шацька, Любомля, Нововолинська, Львова, Києва, Москви, Донецька, Сімферополя, з поліських районів Волині. Бувають гості з Польщі, Білорусі, Сибіру, США, західноєвропейських країн. Приємно, коли зустрічаються підготовлені туристи, які читають про місто в Інтернеті та книжках і вже мають певний багаж знань. Тоді зав’язується бесіда. Інколи прибувають люди, родичі яких жили тут до Другої світової війни або були в’язнями місцевого нацистського концтабору.

Нещодавно був 86-річний чоловік з Ізраїлю, який привіз своїх онучок, щоб показати їм Володимир: місто, де він народився. Навіть запам’ятав вулицю й номер будинку! Торік був у нас чоловік із Києва, який у післявоєнний час жив тут. Він відшукав місце, де стояв будинок, бо хотів набрати землі з тієї ділянки. Це так зворушливо! Окрема група людей — науковці. Кілька років тому одна з учасниць наукової конференції «Волинська ікона: проблеми дослідження і реставрації», вже старша жінка, професор Московського університету , яка читає лекції з історії та мистецтвознавства Київської Русі, приїхала спеціально побачити на власні очі Успенський собор. Наше місто знають, досліджують, отже, воно живе.

Безперечно, для обслуговування туристів має бути й відповідна інфраструктура. У нас хороший готель, ресторани, банки, басейн, автостанцію й залізницю. Проте, на мою думку, в закладах відпочинку має бути якась родзинка. Бо ж бари й ресторани є в кожному місті чи навіть селі. Було б добре, якби в якомусь володимирському кафе офіціанти ходили в костюмах часів Галицько-Волинського князівства, щоб тут готували страви тієї епохи, відповідно оформили інтер’єр. Звісно, що це потребує додаткових капіталовкладень. Але ж такий закон бізнесу: щоб отримати прибуток, треба щось вкласти. Тож приватним підприємцям є ще над чим працювати. Ми ж, екскурсоводи, з радістю поділимося своїми знаннями з усіма, хто цікавиться історією одного з найдавніших в Україні та в Європі міст.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Рубрика: 
Газета: 
http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/dva-yuvileyi-knyazhogo-mista