ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Назва:  Одещина

Утворена:9 лютого 1932 року

Код КОАТУУ:51000

Населення:2 469 000

Площа:33310 км²

Густота населення:74 осіб/км²

Поштові індекси29000—32664

Телефонні коди:+380-48

Обласний центр:Одеса

Райони:26

Міста обласного значення:7

Міста районного значення:12

Райони в містах:8

Смт:33

Села:1113

Селища:23

Селищні ради:32

Сільські ради:439

Номери автомобілів:

Інтернет-домени:odessa.ua; od.ua

Обласна влада

Адреса:65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4

Веб-сторінка:

http://oda.odessa.gov.ua/

Голова ОДА:Матвійчук Едуард Леонідович

Рада:Одеська обласна рада

Голова ради:Скорик Микола Леонідович

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
РОЗМОВИ

ТУТ НІКОЛИ НЕ КАЖУТЬ "НІКОЛИ"

ТУТ НІКОЛИ НЕ КАЖУТЬ

Наталія Пасєчнікова: «Володимир Петрович Філатов вірив, що неможливе у відновленні зору вчора стане дійсністю завтра. Цього ми прагнемо»

Тканинна терапія, крізна пересадка рогівки, лазер в офтальмології, комплексне лікування опіків очей, селективна лазерна дія на структури хоріоретинального комплексу, високочастотне електрозварювання у вітреоретинальній хірургії — такими є основні й, по суті епохальні, досягнення учених школи академіка Володимира Петровича Філатова. 1936 року в Одесі цим великим ученим було створено Інститут експериментальної офтальмології. Нині Інститут очних хвороб і тканинної терапії НАМН України, що носить ім’я свого творця, є всесвітньо визнаним центром у всіх сферах офтальмології. З 2004 року Філатовську наукову обитель очолює член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Наталія Володимирівна Пасєчнікова.

— Для мене велика честь і висока відповідальність нести естафету моїх видатних попередників, — говорить Наталія Володимирівна. Понад 20 років Інститутом, що перетворився на справжню мекку незрячих, керував академік Володимир Петрович Філатов. Його досягнення у низці розділів очних хвороб, зокрема у введенні в практику крізної пересадки рогівки, блискуче розвинула його прямий послідовник академік Надія Олександрівна Пучковська. Упродовж низки років Інститут вів уперед талановитий учений-офтальмолог Іван Михайлович Логай. Таким чином, я лише четвертий його директор. Зрозуміло, що фігура В.П. Філатова сприймається мною ніби на віддалі. Проте мій безпосередній вчитель, професор Тетяна Володимирівна Шлопак належала до цієї славетної школи. Звісно, зберігаючи великі традиції, Інститут цілком відповідає світовим тенденціям у сучасній офтальмології. Інакше й бути не може. Боротьба з численними захворюваннями очей немислима поза руслом високих сучасних технологій.

— Наталіє Володимирівно, в преамбулі до нашої бесіди були обкреслені віхи Інституту світового формату, науки, що увійшли до скарбниці. Що являє собою Інститут сьогодні в розрізі його можливостей і завдань.

— Філатовський інститут — це унікальний офтальмологічний центр, у якому здійснюється консультативно-амбулаторна й клінічна допомога при діагностиці всіх видів захворювань очей і їх придатків. Щорік у 10 клінічних профільних відділеннях на 480 ліжок проходять лікування понад 13 тисяч пацієнтів. Щодня до консультативної поліклініки звертаються по допомогу понад 600 пацієнтів, як з областей України, так і з ближнього й далекого зарубіжжя.             Десять спеціалізованих науково-експериментальних лабораторій Інституту дають можливість всестороннього обстеження хворих з різною очною патологією. На базі Інституту працюють п’ять центрів національного значення: Центр увеїтів, центр опіків очей, Офтальмоонкологічний центр, Центр дитячої офтальмології, Офтальмотравматологічний центр.

— Яким є науковий фундамент цього складного ритму роботи?

— Сьогодні діяльність нашого Інституту спрямована на весь спектр проблем ока. Проводиться вивчення патогенезу його захворювань з використанням усіх сучасних методів, використовуваних в медицині й біології. Зрозуміло, створюються нові способи діагностики й лікування. При цьому широко використовуються пріоритетні розробки інституту у проблемах трансплантації тканин, дії іонізуючого й лазерного випромінювань, ультразвуку, магнітних полів, кріовпливу, імунології, ендокринології та тканинній терапії. Крім того, розробляються комплексні реабілітаційні програми.

— У Інституті, вперше в світі, був застосований лазер у лікуванні найскладніших очних захворювань. Як це сталося й що дає?

— Родоначальником лазерної ери в офтальмології є Надія Олександрівна Пучковська. Вона брала безпосередню участь у створенні перших вітчизняних лазерів і розробці техніки лазерних операцій. Перша в світі лазерна коагуляція при відшаруванні сітківки була здійснена в цих стінах 1963 року професором Леонідом Андрійовичем Лінником.

— Наталіє Володимирівно, на міжнародних конгресах викликають інтерес математичні моделі захворювань ока та можливість їхнього практичного використання. Зокрема, це ваші дослідження. У чому полягає їхня суть?

— Так, дійсно, нашим колективом уперше в 2002—2003 роках була математично й експериментально обгрунтована можливість селективної лазерної дії на тканини очного дна. Це стало початком нового напрямку в його вибірковому впливі на структури хоріоретинального комплексу. Також уперше в Україні були впроваджені транспупілярна термотерапія й лікування ретинопатії недоношених, тобто небезпечної патології сітківки. Створена наукова школа ретинології, основною концепцією якої є зменшення травматичності лазерних і хірургічних втручань при очних захворюваннях.

— Філатовський інститут надає допомогу людям різного віку, але особливе місце серед них приділяється найменшим пацієнтам. Показовим є факт високої міжнародної оцінки за дослідження «Використання високочастотного електрозварювання біологічних тканин у вітреоретинальній хірургії» на XII Конгресі «Euretina» 2012 року в Мілані. За ці дослідження ви, доктор медичних наук В.О. Науменко та кандидат медичних наук Н.М. Уманець були нагороджені II-ю премією «Euretina. Innovation Awards». Опіки й різні травми ока є неодмінним наслідком нашої техногенної епохи. Розробку та лікування цієї проблематики розпочав іще В.П. Філатов. Як сьогодні удосконалюються ці напрямки?

— Ці питання розробляються у нас давно. Слідом за В.П. Філатовим Н.А. Пучковська впровадила різні види пересадки рогівки, особливо при опіках очей. Організувала перший у країні Центр лікування важких опіків очей. І.М. Логай розробив і впровадив мікрохірургічний кобальт-самарієвий магніт для витягування чужорідних тіл із заднього відділу ока, а також оригінальний спосіб витягування чужорідних тіл з кришталика зі збереженням його прозорості. Фактично він створив українську школу офтальмотравматології.

— Володимиру Петровичу Філатову належать легендарні слова: «Коли надаєте допомогу офтальмологічним хворим, ніколи не кажість «ніколи». Цього він героїчно прагнув, виконавши понад тисячу операцій з пересадки рогівки. Чи живе це кредо й понині?

— Інститут не зупиняється на досягнутому. За останній час відповідно до сучасних вимог були переобладнані всі наукові лабораторії, реалізовано безліч ідей і науково-практичних розробок, що сприятливо позначається на допомозі людям. Наразі фахівцями Інституту ведуться унікальні науково-дослідні роботи у сфері створення штучної рогівки на основі очищеного колагену. Удосконалюються технології отримання біоеквіваленту рогівки, що допомогло б розв’язати проблему з донорським матеріалом. Проводиться вивчення дії на орган зору фемтосекундного лазера, швидкість імпульсу якого надкоротка й становить усього 10—15 с. Запропонована довгохвильова фундусграфія, що дозволяє візуалізувати структури очного дна в різних спектральних діапазонах.

Фактично, розглядаючи Інститут як оазис надій в офтальмологи, Володимир Петрович вірив, що неможливе у відновленні зору вчора стане дійсністю завтра. Цього ми прагнемо.

Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ, В’ячеслав ЧЕРНЕНКО
Рубрика: 
Газета: 
http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/tut-nikoli-ne-kazhut-nikoli