ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

 

Основні дані

Код КОАТУУ: 5624200000

Утворений: 1940

Населення: 31 265

Площа: 693 км²

Густота населення: 45,1 осіб/км²

Поштові індекси: 35809—35867

Телефонні коди: 380-3654

Населені пункти та ради

Районний центр:Острог

Кількість міських рад:0

Кількість селищних рад:1

Кількість сільських рад:21

Кількість міст:0

Кількість смт:1

Кількість сіл:55

Районна влада

Адреса адміністрації: 35800, Рівненська обл., Острозький р-н, м. Острог, пр. Незалежності, 14, 2-21-91

Веб-сторінка: Острозька РДА

Голова РДА: Дума Василь Іванович

Голова районної ради: Гвізда Інна Ярославівна

Гімн

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнетця доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття, й ми

У своій сторонці.

Душу, тіло ми положим

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ

И Тарасі Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ

На святеє діло.

Изгадаймо славну смертъ

Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ

Своего юнацтва.

Душу, тіло и д.

Ой Богдане, Богдане,

Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Україну

Москалямъ поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни

Вірними синами!

Душу, тіло и д.

Наші браття Славяне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми

По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

 

РОЗМОВИ

Ігор ПАСІЧНИК: Про формули, які спрацьовують завжди

Ігор ПАСІЧНИК: Про формули, які спрацьовують завжди

За 15 років незмінному ректору Острозької академії вдалося не лише відродити та безупинно розвивати очолюваний ним університет, а й залучати до процесу безперервного вдосконалення всіх навколо. І сьогодні в Острозькій академії не припиняють втілювати в життя нові ініціативи. Зокрема, нещодавно в університеті відкрилися спеціальність «Журналістика та літературне редагування», українсько-канадська школа бізнесу, планується відкриття польсько-української політико-історичної школи для магістрів.

— В основу виховання майбутніх журналістів в Острозькій академії будуть покладені дві базові речі: професіоналізм та моральність. Що ж до професійної складової, то, крім традиційних ЗМІ — газет, радіо, телебачення, ми звертатимемо особливу увагу на інтернет-журналістику. Зростання ролі он-лайнвидань — це загальносвітова тенденція, молодь все частіше звертається саме до інтернет-медіа, й українські журналісти не повинні залишатися позаду в тому, що стосується інноваційних підходів до професії, вони зобов’язані розуміти процеси, що відбуваються у світовій журналістиці. Не думаю, що на цьому шляху ми будемо першовідкривачами, але все ж одними з перших. Водночас у Острозькій академії усвідомлюють, що норми та принципи західної журналістики не можна бездумно впроваджувати в Україні, що сьогодні український журналіст повинен розуміти ті політичні та історичні процеси, які відбуваються в його державі, та відчувати особливу відповідальність за свою роботу. Тому ми у вихованні майбутніх журналістів будемо акцентувати увагу на патріотизмі та моралі, як це робила наша історична попередниця — Острозька слов’яно-греко-латинська академія XVI століття і як, зрештою, робимо ми сьогодні, навчаючи студентів інших спеціальностей.

— На жаль, сьогодні здатність відповідати світовим стандартам та бути конкурентоспроможними на ринку праці далеко не завжди притаманна вітчизняним журналістам. Медіа-боси останнім часом не хочуть робити ставку на своїх, а запрошують до співпраці закордонних журналістів. Ті ж Савік Шустер та Євгеній Кисельов — тому приклад. Чи зможе Острозька академія виховати конкурентоспроможних медійників?

— Озвучена вами тенденція свідчить про неспроможність держави забезпечити український медіа-ринок професійними випускниками.

Пріоритетне завдання Острозької академії — щоб її випускники своїм прикладом встановлювали на ринку праці високу планку і в тому, що стосується професіоналізму, і в тому, що стосується патріотизму, відповідальності за свою роботу. Нам вдається випускати юристів, економістів, філологів, які відповідають цим критеріям, сподіваюся, що вдасться готувати й конкурентоспроможних журналістів.

— Над чим найближчим часом працюватимуть у Острозькій академії поза навчальним процесом?

— Ми активно працюємо з українськими ЗМІ, щоб про діяльність Острозької академії дізнавалося все більше людей. Найнадійнішим нашим партнером є газета «День». Минулого року Лариса Івшина подарувала нам збірку статей про Острозьку академію, які виходили в «Дні» протягом 15-ти років після відродження університету. Це багатосторінковий альбом. Тому мені соромно, коли хтось із наших політичних діячів не знає, яким зараз є відроджений перший вищий навчальний заклад в Україні, тоді як у інших державах це була б гордість нації. Хай би хтось із них відвідав Острозьку академію, дізнався, які наукові школи діють при університеті. Достатньо згадати школу лауреата Шевченківської премії, професора Рафаїла Турконяка, адже це чи не єдиний науковий осередок в Україні, де студенти працюють над перекладами сакральних текстів із давніх грецької та латинської мов. Також у нас діють школа джерелознавства професора Миколи Ковальського, наукова лабораторія когнітивної психології, керівником якої є доктор психології університету Упсала (Швеція) Фрідріх Джонсон. За 15 років Острозька академія спромоглася досягти того, на що іншим університетам потрібні сотні років. Деякі політики не можуть повірити, що таке можливо. Це справді диво, але це диво сталося в Острозькій академії. Також зараз ми завершуємо будівництво нового корпусу. І це також неймовірно. Адже у країні через кризу практично ніхто не вів масштабного державного будівництва. А ми будуємо, незважаючи на те, що не отримали від держави жодної копійки.

Що стосується й навчального процесу, ми зараз проходимо акредитацію магістерських програм на такі спеціальності, як «Міжнародні відносини», «Економічна кібернетика». Також ми все-таки плануємо відкрити в Острозькій академії спеціальність «Ядерна фізика». Оскільки зовсім поруч функціонує Хмельницька атомна електростанція, на якій планують добудовувати третій та четвертий атомні реактори, ми просто вимушені відкрити відділення, яке готувало б відповідних фахівців. Водночас ми працюємо над тим, щоб у майбутньому відкрити спеціальність «Медична психологія».

Університет не припиняє роботу у напрямку міжнародної співпраці. Нещодавно ми уклали угоду з канадським університетом у Едмонтоні, згідно з якою на базі Острозької академії відкриється українсько-канадська школа бізнесу. Тривають інтенсивні переговори з Варшавським університетом щодо відкриття польсько-української політико-історичної школи для магістрів, випускники якої отримуватимуть два дипломи — Варшавського університету та Острозької академії. Отже, ми зараз інтенсивно працюємо над встановленням зв’язків із закордонними партнерами, обміном контактами. І звичайно, інтенсивні обміни студентами Острозька академія веде з білорусами — частина наших студентів навчається у Мінському університеті, розширюється співпраця у рамках українсько-канадських обмінних програм.

— Із огляду на політичні та економічні обставини українці досить часто перебувають у складних ситуаціях. Як успішний менеджер та психолог скажіть, що б ви порадили українцям для плідної праці?

— Перш за все я порадив би українцям частіше посміхатися, коли вони йдуть назустріч один одному, і завжди бажати іншим того, чого бажаєш собі. Тоді в тебе завжди буде настрій і натхнення. Але найважливіше — це вміння прощати і співпрацювати з людьми попри образи та розбіжності у поглядах. За останній період я пережив багато зрад, та я завжди прощаю всім людям, які ображали Острозьку академію чи мене, і працюю з ними. У цьому криється формула нашого успіху. Треба вміти прощати, треба вміти розуміти і йти на поступки, треба вміти закладати програму на успіх. Бо яку програму сам закладеш, таку і будеш виконувати.

— Вам вдається об’єднувати навколо Острозької академії багато людей, не тільки науковців, а й журналістів, бізнесменів, політиків. У чому секрет цього вміння?

— Секрет — це колосальна історична спадщина нашої альма-матер, навколо якої гуртуються люди. Разом із тим я називаю нас прагматичними патріотами, тому що на базі цієї історичної спадщини ми створили конкретні речі, які не соромно показати країні, медіа, закордонним партнерам. З багатьма нашими друзями нас познайомив «День». Це Євген Марчук і Віталій Гайдук, Віктор Набруско і Тарас Компаніченко, Анатолій Свідзинський і Ольга Герасим’юк. Врешті-решт нам завжди допомагала віра в те, що, відроджуючи Острозьку академію, ми працюємо для України, для її віри в саму себе. І з молоді, яка до нас приходить, ми виховуємо людей, які б теж вірили в Україну. Це найважливіше. І коли я співпрацюю з представниками різних політичних напрямків, то тільки тому, що вважаю конструктивну співпрацю там, де є позитив для України, кращою, ніж безплідне протистояння. Завдяки цьому нам вдається те, що не вдається іншим.

— Окрім того, що ви є успішним ректором і завжди відкриті до своїх студентів, у вас є дуже талановиті власні діти та онуки, які багато чого досягли в житті. Як вам вдалося так виховати?

— Чудове запитання. Ми з дружиною працювали з дітьми за такою формулою: кожна дитина повинна намагатися обігнати своїх батьків, але кожен батько повинен бігти, вибиваючись із останніх сил, щоб не дати обігнати себе дитині. Ця формула спрацьовувала завжди. Діти вчилися і, якщо ми чогось не знали, то вчилися разом із ними. І, зрештою, самі передавали їм свої знання. Ми з дружиною можемо пишатися, що виховали справжніх українців. Хоча одна моя донька є примадонною камеральної опери у Варшаві, а інша — піаністкою королівської філармонії у Швеції, вони завжди залишаються українками, завжди пропагують українське мистецтво за кордоном, не соромляться, що вони українки, а навпаки — пишаються цим. Я вважаю це великим досягненням. І найважливіше — нам вдалося прищепити дітям хороші людські якості. Вони добрі, щирі, завжди готові допомогти людям — і це найкраще.

Вікторія СКУБА, «День»