ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

ІНФОРМАЦІЯ

Герб Прапор

 

Основні дані

Код КОАТУУ:6125800000

Утворений: 1940

Населення: 36 511

Площа: 838 км²

Густота населення: 43,5 осіб/км²

Поштові індекси: 47100—47175

Телефонні коди: 380-3558

Населені пункти та ради

Районний центр:Шумськ

Кількість міських рад:1

Кількість селищних рад:0

Кількість сільських рад:32

Кількість міст:1

Кількість смт:0

Кількість сіл:60

Районна влада

Адреса адміністрації:47100, Тернопільська обл., Шумський р-н, м. Шумськ, вул. Українська, 59, 2-11-78

Веб-сторінка: Шумська РДА

Голова РДА: Петрук Василь Андрійович

Голова районної ради: Слободянюк Петро Антонович

Гімн

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнетця доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття, й ми

У своій сторонці.

Душу, тіло ми положим

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ

И Тарасі Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ

На святеє діло.

Изгадаймо славну смертъ

Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ

Своего юнацтва.

Душу, тіло и д.

Ой Богдане, Богдане,

Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Україну

Москалямъ поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни

Вірними синами!

Душу, тіло и д.

Наші браття Славяне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми

По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

 

 

 

 

НОВИНИ

ТИЛЯВКА. САМЧУК

ТИЛЯВКА. САМЧУК
ожив у промовах поважних осіб

Минулого вівторка (21 лютого ц.р.) літературний десант з Тернополя виїздив на побачення з Уласом Самчуком, гордістю і славою нашої землі. Саме землі. Позаяк батьків письменника сто чотири роки тому привабила під Шумськ, до тихої і затишної  у гаях села Тилявка, якраз вона годувальниця. Придбали батьки шмат поля для господарства, звели скраєчку його невеличку хатинку на тій землиці, виявилося, що поселилися на самій окраїні небагатого волинського села. З часом відійшли у вічність, все те, з чим навідалися, що надбали, залишилося людям. І ось він колишній лан Самчуків у снігу аж до виднокраю (чий він тепер?), і охайно вималювана синя хатина вросла у землю замало не по самі вікна, мовби намальована. Оглядаюся, наче хочу побачити білого вершника на гарячому коні, що виїхав звідси. А може він подався на коні вороному? Бо ж в Уласа Олексійовича є твір із назвою «На білому коні», виданий 1956 року, і «На коні вороному» (1979 р.).

         Одначе важлива, мабуть, не так масть мустанга, а те, що проблеми, які обіймали українців періоду малолітства, мужніння У. Самчука, і нинішні – майже ідентичні. Адже знову нависає над нашим людом тема землі і господаря на ній. Того, що нас вкотре вже силою зброї прагнуть загарбати у нове рабство, відстрілюють, як у сафарі на сході України. Наші втрати за неповних три роки сягають уже майже 10 000 життів українців.

І тут, звичайно ж, густа, запашиста прозора Уласа Олексійовича для нас, як підручник життя, як Біблія на кожен день. «Європейський суходіл», як називав свого часу У. Самчук Україну, і тоді, і тепер є кісткою в горлі для всіх, хто зветься сусідами. А тут іще на порі новий поділ землі всередині держави, начебто продаж її для багатих всередині України. Чекають лише товстосуми, аби народ побільше збіднів, озлиднів остаточно, щоб всю землю, і цей лан від синьої хати Уласа Самчука привласнити безкоштовно.

         Тому нам потрібні, нові публіцисти. Люди, які б вправно володіли вогнем в одежі слова, щоб не дати новим магнатам, олігархам ошукати всіх з головним і останнім нашим багатством – землею. Ті, хто володіє цим Божим даром, кого конкурсно  щорічно відбирають письменники і приїжджають під синю хату, на окраїну Тилявки, до літературно-меморіального комплексу під Шумськ, аби розкланятися Уласу Самчуку, найталановитішому з українських письменників і публіцистів.

         21 лютого 2017-го сюди завітав письменник із Києва Олександр Горобець, як переможець Міжнародної літературної премії імені Уласа Самчука в царині публіцистики за 2016 рік, автор уже відомого публіцистичного твору «Свічка на вітрі» (його можна почитати на сайті за адресою - http://vinnychany.kiev.ua/!_ata/data/140.pdf. Поклонився речам, які збереглися від старшого бояна-публіциста, синій хатині на околиці Тилявки, котра немовби рідна колиска струнчила, школила майбутнього генія слова, чиє ім’я, до речі, значилося в списку претендентів на здобуття Нобелівської премії в літературі.  Нині вона стоїть, як символ батьківського порогу з якого починався шлях до тріумфу Уласа Самчука, від якого від’їхав у світи наш доморощений геній, чи то на білому, чи на вороному коні…

 

         Василь БОГАЧУК,

народний депутат України п’ятого скликання, поет-пісняр.

 

 

         На фото: Олександр Горобець з дипломом переможця Міжнародної літературної премії в царині літератури і публіцистики імені Уласа Самчука за 2016 рік за книгу публіцистики «Свічка на вітрі»

         Фото Віктора Смоляка та Лесі Білик.