«ДТ» поставило сільському голові Баранинців кілька запитань.

— Чи позначилося на роботі сільради призначення О.Ледиди головою ОДА?

— Безперечно, нас уже замучили безперервні перевірки контрольних органів. Спочатку приїжджала СБУ, щоб перевірити табелі виходу на роботу. Підняли всі мої виїзди за кордон і подивилися за документами, що в ці дні відбувалося в сільраді. КРУ проводить одразу дві перевірки — фінансово-господарську і земельну діяльність за останні два з половиною роки. Земельні питання — це найпопулярніший об’єкт уваги, ними, крім КРУ, цікавляться державна земельна інспекція, прокуратура і управління БЕЗ ГУМВС. Крім того, сільраду «трусили» управління екології, санепідемстанція і навіть управління сільського господарства, яке з’ясовувало, чи справді ми покращували пасовище, проводило експертизу ґрунтів тощо. Деякі перевірки тривають досі, а після їх завершення у сільраду прийдуть представники інших контрольних органів, які вже вишикувалися в чергу й регулярно надсилають нам запити, приписи та вимоги.

— Тобто порозуміння з обласною владою немає…

— Яке там порозуміння… Тепер усе звалилося на купу. До президентських виборів справа рухалася дуже мляво. А відколи О.Ледида став губернатором і перетворився з прохача на того, хто впливає на ситуацію, — все змінилося. Зрозуміло, що викидати з виборчого процесу конкурентів пачками перед самим голосуванням було б нерозумно. Тому й прийняли рішення: оскільки Чучка ходить під криміналом, треба його додушити і прибрати заздалегідь. А до 31 жовтня все забудеться. Знаю, що з приводу мене з О.Ледидою була розмова, під час якої він сказав: «Це для мене принципове питання. Що я за губернатор, якщо не можу прибрати якогось сільського голову?» Крім незабутих давніх образ, я зробив ще кілька речей, які дуже не сподобалися губернатору. Ми допрацювали генплан щодо земельних наділів, уперше в області в цивілізований спосіб розпланували землі різного призначення. І потім — 22 гектари Лазького берега, які сусідять із фірмою губернатора і які той вважав своїми, я розділив між сільськими депутатами. Мені одного разу сказали (та я й сам знав це з самого початку): «Роздай усю землю, і тоді матимеш спокій і займатимешся справами, а не війною з владою…» У мене напрацьовано багато проектів із залученням іноземних інвесторів, багато що вже вдалося здійснити. Влада цього не розуміє. «Хто це такий? — запитують вони. — Чому він постійно бігає зі своїми паперами? Кому це цікаво?.. Грошей не просить — отже, й відкотів не буде. Як ділити землю — не слухає, то кому він потрібен?» На мене дивляться, як на якогось дивака, з яким явно не по дорозі…

— За яким сценарієм, на вашу думку, далі розгортатимуться події?

— Можливі кілька варіантів. Найгірший — подальші програші у вищих судових інстанціях, після яких я, по-перше, стану нелегітимний як сільський голова, а по-друге, випаду з виборчого процесу. Про те, що за результатами якоїсь із перевірок порушать нову кримінальну справу, після чого мене, як уже умовно засудженого, посадять за грати, — думати не хочеться, хоча відкидати такий варіант теж не варто. Знаю, що представник прокуратури після суду отримав прочуханку від начальства за те, що просив для мене обмеження волі, а не реальний строк.

Друге — ми відбиваємося в апеляції. Перший суд розглянув справу однобоко, взяв до уваги показання лише однієї сторони. Знаючи наші суди, на виправдання в апеляції я навіть не розраховую, але сподіваюся, що вдасться відправити справу на дослідування і виграти час… Не плекаючи ілюзій щодо системи нашого врядування, зізнаюся: в глибині душі мені байдуже, який із цих двох варіантів буде реалізовано. Тому що маю в запасі третій — творчий. У мене багато напрацювань, яких не можу здійснити через зайнятість, — фестивалі, наукова діяльність, творчість… То, може, тепер на них знайдеться час. Однак просто так не здамся. На прикладі сільради Баранинців люди побачили, що органи самоврядування можуть працювати без бюрократичної тяганини, без хабарів, а цікаво й нестандартно, вирішуючи при цьому буденні проблеми села. Я не зраджу людей, які мені повірили, а боротимуся до кінця…
розмовляв Володимир МАРТИН