Кримчани, які абсолютною більшістю підтримали нинішню владу, очевидно, очікували в першу чергу на швидкий соціально-економічний ріст регіону. Тим більше, що Раду Міністрів АРК очолив Василь Джарти — людина, перевірена не однією посадою та близька до Президента. Він і справді взявся за розв’язання проблем, але блискавичного їхнього вирішення вийти й не могло — занадто довго «не доходили руки» Києва до кримського питання. Водночас місцеві політики, звиклі до «повноти» влади на півострові, не надто привітно зустріли призначеного Джарти. А нещодавно ще й колишній спікер Верховної Ради Криму потрапив до СІЗО за підозрою у кримських махінаціях...

Про соціально-економічний клімат, перспективи туристичної галузі та інші проблеми автономії «День» говорить з головою Ради міністрів АРК Василем ДЖАРТИ.

— Василю Георгійовичу, ми раді бачити вас «у строю». Нечасто маємо можливість оцінювати роботу команди за тимчасової відсутності керівника. Які висновки можна зробити з цього мимовільного експерименту?

— По-перше, тим, хто говорив, що я вже не повернуся до Криму, я сказав чітко — «не дочекаєтесь!»; по-друге, я поставив п’ятірку роботі Ради міністрів «без мене», хоча це не зовсім так, — я щогодини був на зв’язку, все знав, все бачив, у все вникав. Головний висновок: у Криму сформована справді ефективна команда однодумців, яка дістала можливість довести свою працездатність. І довела. Справи 2010 року завершено, Крим за соціально-економічним розвитком посів шосте місце в рейтингу регіонів України. Це найвищий показник за сім останніх років, який свідчить про стабільне соціально-економічне зростання. 2011 рік розпочався організовано, тепер головне — організувати виконання розробленої «Стратегії розвитку Автономної Республіки Крим до 2020» і успішно провести вже розпочаті соціально-економічні реформи...

— Як ви вважаєте, чому місцева кримська еліта не спромоглася вивести Крим із кризи, що утворилася?

— Річ у тім, що коли керівництво регіону сформоване з випадкових людей, які використовують повноваження в особистих інтересах, успіхів можна й не чекати. Місцева кримська еліта дійсно була схвильована моїм призначенням. Але це не пов’язано з моїми професійними якостями. Окремі люди хвилювалися не за автономію, а за себе. Думаєте, вони турбувалися, що нова команда не зуміє домогтися в Криму економічного зростання? Ні! Вони були в цьому більш ніж упевнені! Вони боялися втратити свій вплив у владі, в бізнесі, в процесах «прихватизації». За дев’ять місяців мені вдалося довести, що вони недаремно хвилювалися.

— Не секрет, що однією з ваших переваг є довіра Президента України Віктора Януковича, якої не мали колишні керівники Криму.

— Вже багато років у робочому плані мій понеділок починається в суботу, завдяки чому вдавалося досягати поставлених цілей. Так було завжди, коли Віктор Федорович довіряв мені ті чи інші відповідальні ділянки — чи то керівництво штабом Партії регіонів у 2006 році, чи то Міністерством екології в 2007. Перед президентськими виборами 2011 року, коли Віктор Федорович закріпив мене за Кримом, тут була складна внутріпартійна ситуація. Моїм завданням було відновити довіру людей до Партії регіонів — результати виборів президента і недавніх виборів у місцеві органи влади показують, що в цьому напрямі ми досягли поставленої мети. Довіра Президента для мене — це, в першу чергу, величезна відповідальність.

— До речі, ви нещодавно зустрічалися з Віктором Януковичем — які нові завдання щодо роботи в Криму він вам поставив?

— Головне завдання, яке перед нами ставить Президент на цей рік, — почати реалізацію всіх проектів розвитку Криму, розроблених протягом минулого року. Глава держави приділив особливу увагу питанням наповнення прибуткової частини бюджету, ефективному використанню коштів, які Крим отримає цього року з бюджету України на соціальний та економічний розвиток.

— Розкажіть, чого досяг уряд Криму на шляху соціально-економічного розвитку за останній рік? Яких якісних змін вам вдалося досягти?

— Найголовніша зміна: вдалося повернути людям упевненість у власних силах, упевненість у можливості реальних змін. Вперше на вирішення соціально-економічних проблем Криму було залучено прямих і непрямих державних інвестицій понад 1 мільярд 300 мільйонів гривень — це найбільша сума за всі роки української незалежності. В Криму побудовано кілометри нових доріг, відремонтовано школи, лікарні, пам’ятки культури, музеї. У Сімферополі з’явилися нові тролейбуси, в сільських школах — нові автобуси.

Звісно, ми не могли за дев’ять місяців відновити все те, що руйнувалося протягом семи-восьми попередніх років. Але на першому етапі нам вдалося вирішити найгостріші соціальні проблеми і створити в Криму умови для розвитку економіки, закласти фундамент економічного зростання. Київ вперше за довгі роки перестав ставитися до Криму як до пасинка, як до «валізи без ручки».

— Як ви ставитеся до призначення представником Президента в Криму Володимира Яцуби? Як ви взагалі оцінюєте роль Постійного Представництва Президента тут? Чи не здається вам, що багато в чому він може дублювати функції Радміну?

— Гадаю, що настільки компетентного Постійного Представника Президента в Криму ще не було. Переконаний, що досвід і знання Володимира Григоровича, його вплив і зв’язки в Києві, в Кабінеті Міністрів та інших органах влади, досвід нашої з ним попередньої роботи, дозволять йому дуже професійно, ефективно і успішно виконувати свої обов’язки. Відстоювати інтереси автономії в ухваленні таких необхідних законодавчих змін.

— Василю Георгійовичу, Партія регіонів постійно твердила про розширення прав і самостійності регіонів. У той же час ваші опоненти стверджують, що насправді регіони сьогодні стали більш залежними від центру. Як пояснити цей парадокс?

— Опозиції за статусом належить критикувати всі дії влади.

А рівень залежності регіонів від центру залежить, перш за все, від здатності та готовності влади в регіонах брати на себе відповідальність за роботу, проводити ефективні економічні перетворення. Не треба перекладати на центр те, що можна зробити в регіоні, й цим прикривати власну бездіяльність і безініціативність.

Насправді в регіонах зосереджено величезні резерви та ресурси, завдання влади їх виявити і використовувати.

— У 2011 році виповнюється 20 років з часу створення кримської автономії. Ви теж стверджуєте, що автономію слід укріплювати. Як? Що дасть ця реформа, з одного боку, Криму, а з іншого — Україні?

— Безумовно, автономію потрібно укріплювати. Крим — унікальний регіон з особливим багатонаціональним складом населення, особливою історією і географічним положенням, він має повне право на особливе місце в структурі української держави. Аби підвищити інвестиційну привабливість Криму, Рада міністрів розробила і запропонувала ухвалити закони про економічний розвиток АРК, про Раду міністрів Криму, запропонувала цілу низку загальнодержавних програм. У проектах цих законів, які ми підготували разом з Кабінетом Міністрів України, зокрема, прописана можливість встановлювати в Криму особливі, пільгові умови для деяких видів економічної діяльності. Зміцнення Криму вигідне для всієї Української держави: по-перше, це створить умови для прискореного економічного розвитку автономії, по-друге, кримський досвід можна буде застосувати і в інших регіонах країни. Я хочу, аби інші регіони України рівнялися на Крим.

— Наскільки вдалося пройти вперед у цьому напрямі та як це позначилося на залученні інвестицій? Яким ви вбачаєте подальше формування інвестиційної привабливості Криму?

— До Ради міністрів звертаються десятки потенційних інвесторів, ми отримуємо пропозиції щодо будівництва вітрових і сонячних електростанцій, створення рекреаційних центрів і комплексів глибокої переробки сільськогосподарської продукції. До економіки Криму загалом надійшло вже близько 800 мільйонів доларів інвестицій. Зміцнення стабільності в Україні сприятиме активізації цього процесу.

— Майже на весь світ мала розголос історія, пов’язана з листом відомого російського інвестора Олександра Лебедєва до Президента України. Кримська преса писала, що «дві шановані люди — ви й Олександр Лебедєв, — просто не зрозуміли один одного». Проте ви заявляли, що готові до діалогу. Чи готові ви й надалі шукати цей компроміс із відомим інвестором і співпрацювати на благо Криму?

— Ця ситуація мною була вже неодноразово прокоментована, але ще раз хочу підкреслити, що ми готові співпрацювати з усіма підприємцями, які хочуть працювати в Криму, дотримуються законів України і приносять користь нашому півострову. Я запевняю вас — якщо у іноземних інвесторів виникають проблеми, влада Криму готова опікуватися і захищати бізнес, але зі свого боку бізнес теж має бути налаштований на співпрацю. Створити конфлікт легко, впоратися з його наслідками важко...

— Багато експертів мають сумніви відносно того, що Україна й Росія в найближчому майбутньому зможуть розпочати будівництво транспортного переходу через Керченську протоку, адже багато як політичних, так і технічних проблем цього проекту поки що далекі від конкретних рішень. Ви, звичайно, володієте повною інформацією про складність цього об’єкту. Ви вірите в те, що цей об’єкт вже скоро будуватиметься?

— Це один із перспективних проектів російсько-української співпраці. Його реалізація дозволила б нам повною мірою використовувати геостратегічний потенціал автономії й стати повноправною частиною глобальних транспортних і торгівельних маршрутів. Інша справа, що об’єкт такої складності вимагає особливої серйозності. Й ми знаходимося на самому початку реалізації цього проекту. Фахівці Ради міністрів Криму беруть участь у діяльності української Міжвідомчої робочої групи з питань підготовки рішень щодо будівництва цього переходу і Міжурядової українсько-російської робочої групи з вироблення механізму реалізації проекту будівництва. Вже розглянуто варіанти можливого проекту, схеми його управління, створення господарюючого суб’єкта та інші питання. Я переконаний, що перехід буде побудовано.

— Одним із пріоритетів Стратегії-2020 є розвиток курорту як галузі, заснованої на європейських стандартах. Ви бували за кордоном і бачили європейські курорти. Як ви вважаєте, що саме для цього потрібно зробити й коли Крим зможе зрівнятися за якістю послуг із курортами країн Причорномор’я, чому сьогодні Крим, умовно кажучи, «ще не Прованс» і «навіть не Анталія»?

— Давайте дивитися правді в очі: скопіювати успіх Анталії в Криму не вийде. Та й не треба. Наш регіон — це не Середземномор’я, де пляжний сезон триває дев’ять місяців. Повторити шлях Анталії не можуть навіть інші регіони Туреччини — туристична сфера там розвивається набагато повільніше. Нам потрібно використовувати досвід сусідів, але шукати свій шлях розвитку, враховуючи місцеві особливості. На останній сесії Верховної ради Криму ми конкретизували Стратегію розвитку АРК до 2020 року і затвердили 11 програм соціально-економічного розвитку, які в комплексі сприятимуть розвитку курорту як основної галузі. Намічено шляхи забезпечення галузі водою, енергією, інфраструктурою. В Криму чудові ландшафти, пам’ятки історії, є висококваліфіковані медичні кадри — разом із традиційним відпочинком розвиватимемо новий вид туризму, розрахований на роботу цілий рік, відкриватимемо SPA-центри, інші установи, що працюють на стику лікування й туризму...

— Досягнення євростандартів — це реформування економічної й психологічної поведінки населення. Кримчани звикли в умовах радянського сервісу приймати «дикунів». А це не йде в порівняння з розвитком курорту європейського типу. Як думаєте, пострадянське населення може впоратися з викликами часу?

— Розумієте, тут картина складніша. Деякі кримські здравниці, наприклад, той самий «Артек», навіть за часів СРСР пропонували клієнтам відпочинок світового рівня. Були здравниці Четвертого головного управління МОЗ СРСР. Інша справа, що 30 років тому і світові стандарти були набагато нижчими, ніж зараз. У Криму вже є готелі, санаторії з дуже хорошим співвідношенням ціни і рівня послуг. Кістяк сучасного курорту світового рівня вже сформовано, потрібно лише розширювати цю мережу. Впевнений, що кількість курортів зростатиме. Минуле нашої країни, звичайно, не було пов’язане з ринковою економікою, але це не велика перешкода — погляньте на бурхливий розвиток Китаю, у тому числі його туристичної сфери.

— Складний напрямок соціального розвитку Криму — сфера міжнаціональних відносин. Не будемо лукавити — за останній рік ситуація ускладнилася, Верховній Раді й уряду Криму не вдалося розв’язати низку фундаментальних вузлів у кримськотатарській проблемі. Які реформи ви б хотіли провести в цій сфері? Які вимоги ви висуваєте сьогодні до роботи Рескомнацу за умови, що Держкомнац взагалі ліквідовано?

— Абсолютно не згоден з вами в тому плані, що ситуація ускладнилася. Навпаки, вперше за довгі роки ми вийшли на конкретні механізми рішення, як ви кажете, фундаментальних проблем. І це стосується, в першу чергу, відведення землі під будівництво для кримських татар і ліквідації так званих самозахоплень. Було проведено переговори з лідерами кримськотатарського народу, й я переконався, що вони налаштовані на діалог, на співпрацю.

Ми домовилися про те, що Рада міністрів Криму і керівництво міста Сімферополя та району протягом місяця визначать земельний масив, що відповідає планам розвитку міста й району, а також технічним вимогам, що висуваються до територій, призначених для будівництва житлових будинків. У межах виділеного масиву ділянки зможуть отримати ті громадяни, які потребують землі для приватного будівництва, у тому числі й учасники самозахоплень, які згідно із законом мають право на її отримання.

— Цього року має відбутися Міжнародний форум, як передбачається, в рамках ОБСЄ, для надання допомоги Україні у вирішенні кримськотатарської проблеми. Ви братимете в ньому участь? Які ідеї й пропозиції ви б хотіли там озвучити? Які рішення ви б хотіли, щоб він ухвалив? Чого чекаєте від нього?

— Крим — поліетнічний регіон, і в цьому закладено величезний потенціал творення, в той же час у цьому полягає складність вирішення проблеми, що дісталася нам із минулого. Тут переплетені й правові, й економічні, й соціальні, й культурні проблеми. Ми докладатимемо зусиль до того, аби вирішити їх своїми силами і, звичайно ж, розраховуємо на допомогу міжнародного співтовариства.

На мій погляд, головною темою для обговорення на Міжнародному форумі мають стати питання про розширення масштабів і форм можливої міжнародної допомоги Україні у вирішенні проблем, пов’язаних, у першу чергу, із забезпеченням житлом репатріантів, розвитком системи освіти кримськотатарською мовою, відродженням національної культури. Мені б хотілося, аби проведення Міжнародного форуму з відновлення прав кримськотатарського народу привело до подальшої успішної інтеграції кримських татар у всі сфери життя країни. У свою чергу це буде переконливим фактом прагнення України до інтеграції в європейське співтовариство.

Розмовляв Микола СЕМЕНА

ДЕНЬ