ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кропивницька Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Січеславська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
НОВИНИ

КИЇВ. РУБАН

КИЇВ. РУБАН
Василь постав як живий на кругляку пам'яти

18 лютого 2022 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся круглий стіл ВГО «Український клуб» за темою «Поезія і проза Василя Рубана»Ведучим заходу був письменник Костянтин Коверзнєв. 

Василь Рубан – український письменник, дисидент.

Народився на Київщині, де його батьки працювали вчителями. Середню школу закінчив у селі Троковичі Житомирської області, куди родина переїхала після закінчення Другої світової війни.

Після служби в армії вступив до Київського університету iм. Т.  Г.  Шевченка на філологічний факультет за спеціальністю українська мова i література, але в 1967 році, після третього курсу, був виключений з політичних мотивів. 1968 року вперше заарештований за підозрою у виготовленні та розповсюдженні антирадянських листівок.

Два роки працював літературним редактором у видавництві «Музична Україна», звідки, на вимогу КДБ, був звільнений.

Разом з поетами Василем Голобородьком, Віктором Кордуном, Миколою Воробйовим  започаткував, так звану, «Київську школу поезії», куди потім увійшли Станіслав Вишенський, Валерій Ілля, Михайло Григорів, Іван Семененко та інші.

Пізніше В. Рубан працював на різних роботах. Продовжував писати вірші й прозу — хоч їх і відмовлялися друкувати. Деякі вірші друкувались за кордоном, зокрема в англійському журналі «Визвольний шлях».

Восени 1972 р. Василь Рубан знову був заарештований. Під час слідства жодних свідчень по справі та про своїх знайомих не давав. Йому інкримінували статтю «зрада Батьківщини» (15 років або розстріл) — за організаційну діяльність, з метою повалення існуючого ладу. Суд присудив «примусове лікування». У вересні 1972-го  р. був кинутий до Дніпропетровської спецпсихлікарні. Провів шість рокiв та два місяці в тюрмах i спецпсихотюрмах, де в різний час зустрічався з Леонідом Плющем, Анатолієм Лупиносом, Миколою Плахотнюком та іншими дисидентами.

З січня 1990 року Василь Рубан член Національної спілки письменників України.

У Києві письменник працював літературним редактором журналу «Дошкільне виховання», був відповідальним секретарем Київської обласної організації НСПУ.

Василь Рубан є автором книжки поезії «Химера» (удостоєно літературної премії ім. В. Симоненка), романів «Помирав уражений проліском сніг», «На протилежному боці від добра» (відзначений літературною премією ім. Є. Маланюка), «Любиш — не любиш». Написав культову книгу «Бережа», в якій розробляв релігійне вчення, що слугувало б засобом утвердження україноцентричного погляду на світ і допомагало б онтологічному самовизначенню українця. Свою релігійну течію назвав барбаризмом.

Переважна більшість творів В. Рубана було написано і видано вже за часів незалежності. Він любив і цінував життя, вмів радіти весняному саду, доброму слову і новій книзі…

Помер Василь Рубан 19 листопада 2017 року  на 76-му році життя. Його життєвий шлях, його творчість стали частиною українського культурного простору.

Круглий стіл зібрав рідних, друзів та прихильників творчості Василя Рубана. Гості, які його добре знали, ділилися спогадами про те, яким насправді був поет. Присутні мали змогу висловити думки про життя і творчість В. Рубана, прочитати вірші поета та власні, поговорити про літературні досягнення один одного.

Завершив засідання Роман Кухарук, зачитавши один із віршів поета та згадавши одне з його світлих побажань: «Людина має вміти бути щасливою у себе вдома. І взагалі — бути щасливою — попри все, а це можливо тільки тоді, коли ти на протилежному боці від зла, на боці добра і любові».

Колективне фото напам’ять уже стало доброю традицією наприкінці заходу.

 

Інформацію підготувала

 провідний бібліотекар відділу

 соціокультурної діяльності

Гриценко Ю. А