![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
Їйбо не збиравемся нич писати про сустречу Анатоля Ткаченка з пошанувальниками його муз.
Ба навіть іти іти туди не збирався -- студено, сніжно, далеко.
Але спонтьанно здоймив дупицю зі стількця і подався.
На афіші МУЗРИЛ великими літератми.
Прийшов.
Поцьомав клямку.
Щей ватер замерз.
Читаю афішу малими буквАми -- а, то ж на МАричанській у ГОЛОЦБС.
Тю.
Пензлюю.
Льодовня, правда, капітальна. Видно, Голосіївська РДА на чолі з Дунаєвською навіть сіль поїла.
Але нічо.
Анатоль говорив.
Про віщо?
Про себе, красівого. Він навіть себе -- спудеєм --у книжку дав. Пощо? Бо красівий, мать.
Духу Симоненкового і близько не було.
А що було?
Прогон на будіведльників-видавців. Невдячність.
Прогон на Михайла МаслА. Невігластво.
Петро ЛинОвицький а Максим Гаптар узагалі не були означені.
Пісні пана Анатоля геть були ні до чого.
Як і виступ Сергійка Страшенка Лучканина -- чинного румунського агента -- який потрясав маминим дипломом лавреятки премії Симоненка да прочитав одверто слабкий мамин вірш.
Таке.
Максим Рильський (родич збоку) -- суцільний рильський шовінізм.
Радчук -- суцільна маячня. Абсолютна.
Да і таке.
Анатоль обурився репортажними світлинами і обізвав мене ґеростратом.
Се ти ґерострат, шановний, бо ти не пускаєш мене до спудеїв на зустрічі -- повна заборона на моє ім'я там, де я учився і де я став собою, заудячуючи таким учителям, як Людмила Грицик, Станіслав Семчинський, Лідія Дунаєвська.
Се ти ґерострат, шановний, бо ти випускаєш ялових літературів, які ні на що не здатні.
Хіба ні?
Симоненко се дух, що животворить, тому він вічно з нами.
А паразитуючі на ньому -- їм несть числа.
До речі, Максим Рильський через Тримбача-зятя хо зв'язатися з Петром Марусиком.
Еге ж.
Таке.
ВАсиль ВЕЛИМЧИЙ