
Травневий вівторок. Вечір поезії в книгарні "Є". Організований він разом з ведучою Тетяною Власовою. Гість - Юлія Слободянюк. Я записався – нові люди, новий простір, нова спільнота. Одразу резюмую - не сподобалось.
Знаєте, є люди, на яких дивишся і думаєш - ой, не подобається вона мені. Або таке – точно буде шкандаль! От Власова стала саме такою людиною для мене.
Але все по черзі. Початок вечора. Вступне слово. А далі усі бажаючі читають по одному віршу. Дві з половиною години. Проблема в тому, що ведучі співали дифірамби усім виступаючим. Але гарних, крутих віршів було штук сім. Було ще десь штук сім непоганих. А все інше - чиста графоманія. Ох, я намучився. Із приємного - кращими визнали гарні поезії. А ще безкоштовний вхід. Це зараз рідкість. Але організація була слабкою - нащо ми реєструвалися, незрозуміло. Бо читали усі бажаючі. Дурня якась.
Але повернемося на початок
вечора. У вступному слові ведуча робить помилку у мовленні. Поширену помилку. "ДобрОГО вечОРА". Знаєте, я вважаю, що ведучі мають розмовляти грамотно. За ними слідкують, їх слухають. І повторюють. Для мене це тригер. Далі там ще були неправильні наголоси, та то таке.
Я звісно сам роблю помилки, бо 45 років жив у російськомовному Харкові. І тому слухаю уважно, коли мені вказують на них. Дякую і запам'ятовую або виправляю у постах, бо думаю швидко й руки не встигають за мозком, тому роблять зовсім дурні помилки. І з'являються химери. Такі, що ті, хто мене не знає, думають - який безграмотний йолоп цей бавор.
Отже в кінці я підійшов до Тетяни Власової і тихенько сказав про "доброго вечора". На мене фиркнули, вилили трохи жовчі. Ну звісно, якесь ніщо вказує медійній персоні. Та ще й чоловік. Ай-яй-яй. Та що цей н*ґґ* собі дозволяє? (Цитата із Тарантінівського "Джанго вільний"). Навіть пост накатала сердитий. Правда без імен. Але я мовчати не буду.
Якщо ти ведуча, працюєш на аудиторію, говори, будь ласка, грамотно. Допускаєш помилки, будь ласкава, дослухайся до порад. Тим паче, я сказав це тет-а-тет, щоб не образити чи принизити. Тепер думаю, що треба було сказати гучно, на весь зал на самому початку і піти геть.
Висновок такий: на вечори Власової у книгарні ходити не буду. І гарним поетам не раджу відвідувати їх, бо вуха й гарний смак треба оберігати. Насправді не рекомендую усім, хто цінує свій час.
P.S.: Зустрів декілька старих знайомих. Вони теж були не у захваті від вечора.
Максим ОДАРЮК






