ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кропивницька Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Січеславська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
ПАНОРАМА

Втрачений вечір, або інколи краще залишитися вдома

Втрачений вечір, або інколи краще залишитися вдома
Травневий вівторок. Вечір поезії в книгарні "Є". Організований він разом з ведучою Тетяною Власовою. Гість - Юлія Слободянюк. Я записався – нові люди, новий простір, нова спільнота. Одразу резюмую - не сподобалось.
Знаєте, є люди, на яких дивишся і думаєш - ой, не подобається вона мені. Або таке – точно буде шкандаль! От Власова стала саме такою людиною для мене.
Але все по черзі. Початок вечора. Вступне слово. А далі усі бажаючі читають по одному віршу. Дві з половиною години. Проблема в тому, що ведучі співали дифірамби усім виступаючим. Але гарних, крутих віршів було штук сім. Було ще десь штук сім непоганих. А все інше - чиста графоманія. Ох, я намучився. Із приємного - кращими визнали гарні поезії. А ще безкоштовний вхід. Це зараз рідкість. Але організація була слабкою - нащо ми реєструвалися, незрозуміло. Бо читали усі бажаючі. Дурня якась.
Але повернемося на початок
вечора. У вступному слові ведуча робить помилку у мовленні. Поширену помилку. "ДобрОГО вечОРА". Знаєте, я вважаю, що ведучі мають розмовляти грамотно. За ними слідкують, їх слухають. І повторюють. Для мене це тригер. Далі там ще були неправильні наголоси, та то таке.
Я звісно сам роблю помилки, бо 45 років жив у російськомовному Харкові. І тому слухаю уважно, коли мені вказують на них. Дякую і запам'ятовую або виправляю у постах, бо думаю швидко й руки не встигають за мозком, тому роблять зовсім дурні помилки. І з'являються химери. Такі, що ті, хто мене не знає, думають - який безграмотний йолоп цей бавор.
Отже в кінці я підійшов до Тетяни Власової і тихенько сказав про "доброго вечора". На мене фиркнули, вилили трохи жовчі. Ну звісно, якесь ніщо вказує медійній персоні. Та ще й чоловік. Ай-яй-яй. Та що цей н*ґґ* собі дозволяє? (Цитата із Тарантінівського "Джанго вільний"). Навіть пост накатала сердитий. Правда без імен. Але я мовчати не буду.
Якщо ти ведуча, працюєш на аудиторію, говори, будь ласка, грамотно. Допускаєш помилки, будь ласкава, дослухайся до порад. Тим паче, я сказав це тет-а-тет, щоб не образити чи принизити. Тепер думаю, що треба було сказати гучно, на весь зал на самому початку і піти геть.
Висновок такий: на вечори Власової у книгарні ходити не буду. І гарним поетам не раджу відвідувати їх, бо вуха й гарний смак треба оберігати. Насправді не рекомендую усім, хто цінує свій час.
P.S.: Зустрів декілька старих знайомих. Вони теж були не у захваті від вечора.
Максим ОДАРЮК