- 1. Чи можете Ви чітко означити своє місце у літературі?
Місце визначать згодом – історія, час, самі читачі. Остаточно про місце можна буде сказати, коли шлях уже буде пройдений цілком.
- 2. Ставлення до клясики. Кого бракує у літературному обігу?
Є думка, що класика своє віджила, а отже, її треба відкинути. Насправді – ні. Не вклонятися їй, мов ідолу, але вчитися за нею.
Бракує більш осмисленого прочитання прози доби «Розстріляного відродження». А у вивченні літератури загалом (у навчальних закладах) бракує більш комплексного підходу як до вивчення творів, так і самих постатей письменників, відходу від шаблонів.
3. Чи бракує Вам ринку продажу книжок та ринку авторського права в Україні?
Бракує. Дуже.
4. Охарактеризуйте стан сучасної української поезії, назвіть імена.
У поезії шукаю глибину. Шукаю те, що близьке саме мені.
Подобаються Мар’яна Савка, Юлія Мусаковська…
Із тих, кого вже немає з нами – Ігор Римарук (його часто перечитую).
5. Охарактеризуйте стан сучасної української прози, назвіть імена.
Сучасна проза різноманітна. Якщо бачити не лише розкручені імена – вибір є. Інша річ, і в цьому бачу загрозу, твори на певні теми стають шаблонними, скам’янілими, мов у традиції радянської літератури, від якої ніби намагаємося утекти й відмежуватися. Це твори насамперед про історичні події – минулі й – особливо! – сучасні. Автори використовують банальні сюжети, намагаючись прикрасити їх патосною мішурою, від якої – ще прикріше. Читаєш саму лише анотацію – уже нудьгуєш. Якщо це проаналізують і схаменуться – буде краще і авторам, і читачам.
6. Охарактеризуйте стан сучасної української драматургії, назвіть імена.
З драматургією – складніше. Її слід «виводити на світло». Частіше ставити п’єси сучасних авторів.
7. Чи здатна українська література не просто вижити в лавині бездуховності, яка вкотре захопила спільноту, а створити індивідуальні стації спротиву?
Здатна вижити. Але чинити спротив може не сама, а у тісній узаємодії із усіма іншими сферами життя. Взаємопідтримка та взаємне доповнення у боротьбі.
8. Яким Вам бачиться майбутнє української літератури?
Українська література – буде. Яка – залежить від кожного автора. Якщо не буде зациклюватися на шаблонах і не замикатиметься сама на собі (писання заради писання), майбутнє – чудове.
Лідія Стрельченко,
м. Броварі
на Київщині